- Категорія
- Енергетика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
В Україні вигідніше імпортувати промислові акумулятори енергії, ніж виробляти їх, — Сергій Шакалов, KNESS

До початку повномасштабної війни група компаній KNESS була одним з лідерів на ринку будівництва сонячних електростанцій. Після того як "зелений" тариф перестав працювати, компанія почала будувати СЕС у Латвії та Польщі, а також зосередилась на інших бізнес-моделях. Зараз KNESS активно розвиває вітроенергетичні проєкти та освоює сегмент застосування промислових накопичувачів електроенергії. Засновник та генеральний директор групи компаній KNESS Сергій Шакалов розповів Delo.ua про те, як може розвиватися ринок промислових накопичувачів електроенергії в Україні та який його потенціал, як компанія будує СЕС за кордоном, а також чому імпортери енергообладнання в Україні знаходяться в кращих умовах ніж його виробники.
- Про участь в тендерах "Укренерго"
- Про створення українського ринку промислових накопичувачів
- Про плани на 2025 та розбудову СЕС в Україні
- Про виробництво сонячних панелей та батарей
Про участь в тендерах "Укренерго"
В серпні ви виграли спеціальні аукціони "Укренерго" на закупівлю послуг з балансування енергосистеми та допоміжних послуг. За умовами тендерів ви маєте побудувати потужності до жовтня 2025 року. Як просувається будівництво та чи встигнете завершити його до початку запланованого терміну?
— Всі проєкти йдуть за графіком. Тож, якщо не буде форс-мажорів, а ми маємо зважати на наявні ризики, то нічого не заважає завершити весь пул наших проєктів до кінця 2025 року.
Загальновідомою є історія з "зеленим" тарифом, після якої інвестори у ВДЕ почувають себе обманутими. Ви не боїтеся, що історія може повторитися і за цим контрактом також можуть сформуватися великі борги, які держава потім довго гаситиме?
— Модель фінансування "зеленого" тарифу та модель фінансування допоміжних послуг абсолютно різні. "Зелений" тариф компенсувався з тарифу на передачу оператора системи передачі. У якийсь момент, маховик будівництва "зеленої" генерації розкрутився так сильно, що стейкхолдери фактично втратили контроль над цим масштабуванням, але й іншого дієвого механізму розвитку відновлювальної генерації своєчасно запропоновано не було. Разом з цим, ретроспективний перегляд умов підтримки тих учасників ринку, які вже реалізували свої проєкти в галузі ВДЕ, перекреслив їх плани щодо подальших інвестицій в енергетичну галузь.
Звідси інше запитання, що виникає у багатьох: чи може історія повторитись?
Тут ми комплексно оцінили можливі ризики сталості бізнес-моделі надання допоміжних послуг для оператора системи передачі.
Якщо говорити про рівень оплат на ринку допоміжних послуг, то звертались до оператора системи передачі з офіційним запитом та отримали відповідь, що за останні 4 роки (в період з 2021 року по 2024 рік) затримки в оплаті були не більше 3 місяців, які були пов’язані з початком повномасштабного вторгнення. Наразі оператор системи передачі стабільно виконує зобов'язання перед учасниками ринку і не тільки. Також зауважу, що джерелом покриття витрат на закупівлю допоміжних послуг є тариф на послуги з диспетчерського управління. Саме профіцитність цього тарифу, дозволяє розподіляти кошти, наприклад, на покриття заборгованості на балансуючому ринку.
Що стосується попиту послуг надання резервів з первинного та вторинного регулювання частоти, зауважу, що оператор системи передачі крім договірних зобов'язань перед переможцями спеціальних аукціонів, має зобов'язання, як учасник ENTSO-E, щодо забезпечення визначеного обсягу зазначених резервів в ОЕС України.
Враховуючи ці два аспекти, ми вважаємо, що бізнес-модель є стійкою з погляду забезпечення високого рівня взаєморозрахунків та необхідності самих послуг.
У вас є план "B" на випадок, якщо все ж історія з "зеленим" тарифом повториться?
— Звісно він є. Весь наш досвід роботи в Україні вимагає від будь-якої діяльності не лише мати план "А", але й плани "В" і "С". Battery energy storage — це універсальний інструмент, що може бути використаний для різних бізнес-моделей. Питання тут швидше в очікуваній дохідності, а не в тому чи спрацює проєкт, чи ні. У нас напрацьовано кілька бізнес-моделей. Але щоб не вводити в оману читачів ми фокусуємося на плані "А" — виконання наших договірних зобов'язань та надання допоміжних послуг для оператора системи передачі.
Яких запланований обсяг інвестицій і ці проєкти та які терміни окупності?
— Інвестиції це комерційна таємниця. Але ми очікуємо окупність проєктів в терміни до п'яти років.
Про створення українського ринку промислових накопичувачів
Чи бачите Ви передумови для розвитку сегмента промислових накопичувачів якщо винести поза дужки ініціативи "Укренерго"? Ваші колеги, які теж брали участь в тендерах розповідали, що розглядають можливість накопичувати електроенергію в час коли вона найдешевша та продавати під час піків споживання.
— Є кілька бізнес-моделей для Battery energy storage, що на нашу думку мають значну дохідність. Сюди можна віднести і перенесення електроенергії в часі. Це дуже інтелектуальна історія, де є багато технічних нюансів. Також варто зважати на те, що енергетичний бізнес функціонує за ринковими принципами. Потрібно навчитися прогнозувати ціни та обсяги електроенергії, а також вплив на загальний баланс, що впливає на ціну. Тут необхідні досить глибокі розрахунки та розуміння ринку.
А досвіду ні в кого немає, він буде напрацьовуватися протягом цього та наступних років. Зараз існують умовні гіпотези. Тому ефективність всіх цих бізнес-моделей наразі більш теоретична ніж практична і перший практичний досвід в який можна буде вірити з'явиться не раніше середини-кінця 2026 року. А використання Battery energy storage для надання допоміжних послуг "Укренерго" зменшує ризики загальноринкових операцій і водночас дає можливість накопичити необхідний досвід, напрацювати моделі та навчити персонал.
Ви кажете досвіду ніхто не має. А як щодо США чи Австралії де починалося використання промислових накопичувачів в енергетиці?
— Їх досвід може бути використаний, але він не може бути скопійований. Все-таки в нас різні енергосистеми. Вони по різному скомпоновані та збалансовані. Це різні ринки з різним ціноутворенням. І модель, що буде працювати в Україні, в Латвії буде зовсім іншою. До прикладу, в Україні не існує від'ємних цін на електроенергію, а в Європі вони існують та мають суттєвий вплив на ринок. І таких відмінних параметрів багато, навіть якщо не торкатися різної регуляторної бази в Україні та ЄС.
Ваша компанія одною з перших в Україні почала розвивати Battery energy storage. Скільки ви інвестували в цей напрямок із 2020 року? Скільки плануєте інвестувати у 2025-му році? За вашими оцінками, які строки повернення цих інвестицій?
— В розробку та отримання відповідної експертизи було інвестовано понад три мільйони доларів. Зараз ми вже готові до повноцінних інвестицій в ці сегменти ринку. У цьому році ми плануємо в цей сегмент інвестувати не менш ніж $20 млн з залученням свого та банківського фінансування і також розраховуємо залучити не меншу суму від партнерів. Звісно тут можуть бути суттєві відхилення, зважаючи на турбулентність в якій знаходиться Україна і весь світ.
Який потенціал українського ринку для впровадження Battery energy storage?
— Ми очікуємо, що ринок складе не менш ніж 10 ГВт·год. Чи може ця цифра бути більшою? Так. Річ в тому, що батареї найкраще застосовувати при розподіленій непостійній генерації, такій як сонячні та вітрові електростанції. Відповідно чим більше буде встановлено такої генерації, тим більшою буде потреба в промислових накопичувачах електроенергії. Я вважаю, що кількість СЕС та ВЕС, що буде збудовано в Україні за наступні 3-5 років буде суттєвою. За 5 років цифра у 6 ГВт нікого не буде шокувати.
Про плани на 2025 та розбудову СЕС в Україні
Які проєкти ви плануєте реалізувати в цьому році в Україні?
— Головний фокус компанії зараз на Battery energy storage та девелопменті вітропарків. Але є ще декілька бізнес-моделей, які ми активно розвиваємо. Це будівництво сонячних електростанцій в тому числі за бізнес-моделлю активного споживача, а також нова бізнес-модель агрегатора на ринку електроенергії. При цьому ми продовжуємо розвивати напрями комплексного обслуговування об’єктів електроенергетики, балансуючу групу, а також інші продукти й послуги. Крім того, досить багато фокусу зараз витрачається на підписання угод з постачальниками вітрових турбін та накопичувачів.
Девелопмент вітрових станцій зараз цікавіший ніж будівництво СЕС?
— На даний час енергосистема України потребує більше вітрових електростанцій ніж сонячних. Тому ми більше концентруємося на проєктах вітру. Сонце також має свій сегмент, який ще не вичерпаний, але саме вітрова генерація наразі дає найбільший позитивний вплив на енергосистему з точки зору генерації.
У 2017-2018 році ви були в топі інсталяторів СЕС. Зараз ринок трансформувався, та почався новий бум будівництва для компенсації споживання. Як би ви оцінили свою частку в цьому сегменті?
— Цей сегмент ринку неможливо обрахувати. Візьмемо дахові електростанції. Вони можуть бути збудовані безпосередньо для власного споживання і про них ніхто не знає крім власника. Але вони мають величезний вплив на ринок, який ніхто не може прорахувати. Цей вплив дуже суттєвий з точки зору формування тарифів на транспортування електричної енергії та, на мою думку, недооцінений і мало дискутується в профільному енергетичному середовищі. В перспективі ми можемо отримати сотні тисяч домогосподарств і тисячі підприємств, які споживатимуть менше і ніхто не зможе пояснити чому. Без налагодження процесу ведення реєстру таких реалізованих проєктів збільшуватиметься похибка прогнозування загального споживання електроенергії.
Є інша модель, яка називається "активний споживач", де, також, метою є компенсація споживання, але тут електростанція або установка зберігання енергії реєструється і про неї всі знають. Ми виконуємо і будівництво дахових сонячних електростанцій і установок зберігання енергії для промислових підприємств. Це також є один із наших напрямів діяльності, але ми працюємо фокусно у B2B сегменті.
Які потужності СЕС ви збудували для бізнесу за 2024 рік?
— Загалом більше ніж 100 МВт.
Про виробництво сонячних панелей та батарей
Ви створили власну Battery energy storage потужністю 1 МВт. Майже все програмне забезпечення та половина комплектуючих були українськими. Ця установка зараз в одиничному екземплярі?
— Наразі ми виготовили 10 МВт установок зберігання енергії контейнерного типу, які вже встановлені на об’єкті. І зараз на етапі тестування та введення в експлуатацію, з подальшою сертифікацією. Цей процес тривалий. Коли ми його пройдемо й обладнання почне працювати в мережі ми про це повідомимо.
У вас уже є плани серійного виробництва батарей?
— Наявні передумови для розвитку виробництва установок зберігання енергії в Україні, на мою думку, наразі не є привабливими. У світі працюють потужні вертикально-інтегровані виробники подібного обладнання, які залучили мільярдні інвестиції у розвиток. Зараз в українського виробника немає таких можливостей. Накопичена нами за останні чотири роки експертиза є унікальною для України й має потенціал до капіталізації. Ми продовжуємо розвивати свої компетенції та розглядатимемо масштабування виробництва, якщо будуть створені необхідні передумови. Це, зокрема, пільгове кредитування, фінансування, державні компенсаторні механізми — тобто ті інструменти, які застосовують інші країни. Водночас варто розуміти, що глобальний тренд — це вертикально-інтегровані виробництва гігаватного масштабу.
Наші установки зберігання енергії є досить інноваційними, там використані рішення з якими ми не зустрічалися в аналогічних системах. Тому на даний час розглядаємо це як отримання досвіду на базі якого ми плануємо створити вже системні серійні продукти. Але зважаючи на їх конкурентоспроможність.
Раніше на вашому заводі у Вінниці ви виробляли сонячні панелі, зараз ви цього не робите. Чому? Ви могли б відновити виробництво?
— У 2018 році був прийнятий закон, який звільняв імпортні сонячні панелі від сплати ПДВ, тоді як національні виробники продовжували сплачувати цей податок. Після скасування пільги на ПДВ, одночасно відбувся ретроспективний перегляд підтримки виробників ВДЕ, що призвело до призупинення розвитку сонячної енергетики. Час, необхідний для нарощування виробництва, був катастрофічно втрачений, тоді як у світі стався значний прорив у технологіях виробництва сонячних панелей, і ми вже не могли конкурувати з іншими виробниками. Тож потрібно було повністю змінювати виробниче обладнання під нові технології. Тому ми й призупинили виробництво. А далі — повномасштабне вторгнення.
Чи можемо ми відновити виробництво? Технічно так. Для цього потрібно закупити нове обладнання та зробити нові обрахунки. Але питання навіщо? Навряд чи в теперішніх умовах це виробництво зможе конкурувати з гігаватними виробниками Китаю.
Чи є у вас в планах розширення номенклатури виробництва?
— Наразі наш завод виробляє металоконструкції для будівництва сонячних електростанцій. Ця продукція в тому числі йде на експорт. Також виробляємо низьковольтне обладнання для СЕС. Чи плануємо розширювати номенклатуру виробництва? У цьому році не плануємо. В майбутньому готові розглядати таку можливість. Тож звісно будемо дивитися. Світ швидко змінюється.
Сергій Шакалов народився 5 березня 1976 року в Сумській області, закінчив Вінницький національних технічний університет та Portland State University в США. З 1999 по 2000 рік працював продавцем-консультантом з продажу засобів зв’язку малого науково-виробничого підприємства "Тріак", з 2000 по 2002 рік — менеджером ТОВ "Гайтер". З 2002 по 2007 працював на різних посадах на підприємстві "Автоінвестстрой-Вінниця", з 2010 по 2011 рік займав посаду головного інженера ТОВ "Подільський енергоконсалтинг". З 2011 року по теперішній час співзасновник та генеральний директор групи компаній KNESS.
Хобі:книги, самоосвіта, гірськолижний спорт.