Весна близько. Що чекатиме на українську енергетику після найскладнішої зими в історії та як стимулювати економіку під час війни

На початку лютого Національний банк випустив інфляційний звіт, в якому НБУ прогнозує, що у 2023 році інфляція знижуватиметься, але вже з наступного 2024 року вітчизняна економіка почне повноцінне відновлення. Українська економіка пережила напрочуд складний 2022 рік головним чином через здатність бізнесу швидко адаптуватися до нових викликів. Проте високі безпекові ризики стримуватимуть відновлення економіки в поточному році, а міжнародна допомога залишиться ключовим джерелом наповнення українського бюджету. В НБУ вважають, що вже у 2024 безпекові ризики почнуть знижуватися, а це приведе до відновлення економіки та підвищення ділової активності. 

Одною з ключових проблем для української економіки є стан енергосистеми в країні. З листопада минулого року росіяни цілеспрямовано обстрілюють енергетичну інфраструктуру України. Через це українці вже кілька місяців живуть в умовах регулярних відключень електроенергії. Хоч і не без проблем, але все ж завершується найскладніша зима в історії країни, а енергетики адаптувалися до ракетних атак та доволі швидко відновлюють пошкоджені об’єкти інфраструктури. 

Загалом ситуація покращується. І після завершення опалювального сезону, знизиться об’єм споживання, а значить і тривалість відключень електроенергії. Для енергокомпаній літо це сезон ремонтів, а енергетикам потрібно буде зробити велику роботу, щоб стабілізувати енергосистему після важкої зими. Хоча загалом проблеми в українській енергетиці будуть ще довго, а в Нацбанку вважають, що дефіцит в енергосистемі та відключення продовжаться до кінця 2024 року.

Коли зменшиться дефіцит

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев говорить, що весною та влітку дефіцит в енергосистемі буде меншим, оскільки після опалювального сезону споживання зменшиться. Але принципово ситуація в енергосистемі не зміниться.

"Доки росіяни обстрілюватимуть критичну інфраструктуру, доти будуть і проблеми в українській енергетиці. Тому я не можу сказати, що може щось суттєво змінитися і проблеми зникнуть. Цілком зрозуміло, що є проблеми й вони зберігатимуться, однак погіршення також нема. Зараз в енергетиків є розуміння, що потрібно робити у випадку чергової атаки. Тож несподіванки, якою стали перші масовані атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури або якоїсь паніки вже не буде. Нажаль, проблеми в енергосистемі вже стали нашою буденністю: чергові обстріли, чергові влучання", - говорить Рябцев.

Він каже, що зазвичай влітку на електростанціях проводять ремонти й літом 2023 року на об’єктах генерації також буде проходити ремонтна кампанія. Звісно, грошей в енергокомпаній поменшало, тому фінансування буде по мінімуму. 

"Навіть зараз оператори проводять всі ремонтні кампанії. Звісно, з тими обсягами фінансування та тими резервами які в них є. Тож, навряд чи щось буде модернізовано, але те що потрібно на мінімальному рівні, щоб підтримувати енергосистему в робочому стані буде зроблено". - говорить експерт.

Експерт з енергетики та колишній енергетик Віктор Відзіговський вважає, що через руйнування енергетичної інфраструктури проблеми з електроенергетикою в Україні будуть ще багато років. 

"Але зиму українці пережили, тож гірше ніж є вже не буде. Нічого нового точно. Однак локальні проблеми, як, наприклад, в Одесі можливі навіть без ракет", - каже Відзіговський.

Він зазначає, що наразі енергосистема працює коштом втрати надійності, багато обладнання працює з перевантаженням і будь-яка помилка може призвести до важких наслідків. Відновлення інфраструктури йде "з коліс" з використанням міжнародної допомоги. Разом з тим конфігурація енергосистеми змінюється з кожним влучанням в електростанцію, підстанцію чи великого споживача.

"Влітку потреби в енергетиці зазвичай менше, але тоді ж потрібно робити ремонти. Тривалість відключень влітку можна значно знизити. Але потрібно навести лад в системі, зрозуміти скільки реально потрібно електроенергії водоканалам та тепловикам, чи можна там використовувати генератори. Тут дуже багато роботи для місцевої влади, для комунальників. Просто сидіти та чекати зменшення тривалості відключень марна справа", - говорить експерт.

Він також зазначає, що влітку покривати дефіцит електроенергії на місцях можна буде шляхом активного використання СЕС, але енергетикам потрібно знайти спосіб не вимикати їх разом зі споживачами. 

Чи стане в нагоді економіка воєнного часу

Економіст Павло Вернівський каже, що окрім проблем в енергетиці та обстрілів є й інші фактори, котрі негативно впливають на українську економіку. По-перше, це еміграція, котра негативно впливає на попит, а по друге неможливість експортувати свою продукцію морем.

"Надалі поки йде війна ні про який розвиток не можна буде говорити, але і падіння як такого не буде. Ситуація буде приблизно такою як зараз. Але сама тривалість війни також негативно впливає на економіку, падають доходи бюджету та знижується ділова активність", - каже Вернівський.

Він каже, що найбільш ймовірним є сценарій, що ракетні атаки росіян по інфраструктурі продовжуватимуться й далі, хоча вони будуть не такими частими. Тож проблеми енергетичної інфраструктури та бізнес котрий чутливий до її стану продовжуватимуться.

"Зараз ті з бізнесу, хто залишився працювати намагаються втримати свою долю на ринку. А про відновлення економіки зараз рано говорити. Ситуація схожа не на стабілізацію, а на дрейфування під час шторму. Самі ми далі точно не втримаємося. Ситуація могла б бути дещо кращою, якби ми змінили структуру економіки та перевели її на “воєнні рейки", зазначає Вернівський.

Він каже, що воєнна економіка є класичним інструментом кейнсіанської економіки. Суть ідеї полягає в тому, що при падінні ділової активності в приватному секторі держава може компенсувати це падіння і стимулювати ділову активність коштом видатків з бюджету.

"В Україні залишилося багато компаній харчової, легкої та важкої промисловості. Всі вони можуть бути завантажені замовленнями з боку держави. З одного боку вони виконуватимуть замовлення оборонного значення та допомагатимуть нашій армії, а з іншого держава стимулюватиме ділову активність. Коли бізнес отримує замовлення від держави він платитиме своїм працівникам, а вони в свою чергу будуть далі витрачати ці гроші в економіці. Схожої стратегії дотримувались західні країни в часи пандемії ковіду та жорстких локдаунів", - каже Вернівський.

Він говорить, що економіка Великої Британії ефективно працювала в роки Другої Світової війни, а британський ВВП у 1941 році був на 21% більшим ніж у 1938. При цьому країна до війни сильно залежала від морських поставок, а німецькі війська регулярно атакували британську воєнну промисловість та її центри: Портсмут, Ковентрі, Манчестер. Разом з цим британці швидко відновлювали втрачені активи та продовжували працювати.

"Ми бачимо схожі приклади й у нас. Відновлення інфраструктури, дороги, мости та залізничні колії відбувається в строки небачені за всю історію України. Ніхто раніше б не повірив, що у нас енергетики можуть так швидко працювати. Держава має в руках інструменти, щоб стимулювати економіку, але поки їх не використовує", - говорить Вернівський.