Залежність від імпорту електроенергії. Чи зможе Україна пережити зиму за умов дефіциту генерації

“Укренерго” та Міністерство енергетики запевняють, що без масованих атак на енергетичну інфраструктуру які мали місце минулого року країна зможе уникнути регулярних відключень електроенергії. Наразі технічна спроможність імпорту електроенергії складає 1,7 ГВт-год, що може дати можливість закрити невеликий дефіцит.  Через значний дефіцит Міністерство енергетики розробило механізм який дозволить бізнесу отримати гарантії не відключення електроенергії за умови якщо вони імпортуватимуть половину електроенергії від власної потреби. Проте через різницю в ціні електроенергії в Україні та сусідніх країнах ЄС комерційний імпорт електроенергії є невигідним для трейдерів, а кінцеві споживачі також не поспішають імпортувати. Так, в першій половині грудня “Укренерго” майже щодня  в пікові години запитувало аварійну допомогу котра є значно дорожчою за комерційний імпорт, а вже наприкінці грудня імпорт хоч і був, проте не значний. 

Якщо на значній частині країни температура повітря сягне 7-10 градусів нижче нуля та протримається такою до тижня дефіцит в системі може сягнути значень більших ніж технічна спроможність імпорту. В такому випадку “Укренерго” дійсно може повернутися до практики регулярних відключень які мали місце минулого року. Проте враховуючи аномально теплі зими минулого року такий сценарій є малоймовірним, хоча виключати його теж не можна. В тому ж випадку якщо масовані атаки росіян на енергетичну інфраструктуру повторяться та будуть такими ж масовими як були минулоріч, а значну частину енергетичної інфраструктури знову буде зруйновано, українцям знову доведеться звикати до відключень світла за графіком. 

А от в середньостроковій перспективі країні однозначно потрібно буде будувати нові потужності для генерації й одночасно виводити з експлуатації вже пошкоджені. Це може дозволити повернутися до того стану справ, який був до повномасштабної війни коли Україна забезпечувала себе електроенергією повністю та мала значний потенціал для експорту. Водночас донори які допомагали нашій країні відновлювати енергосистему від російських атак готові вкладати гроші також в розбудову нової генерації. Проте діючі регуляції на ринку електроенергії в Україні не дозволяють залучати на це кошти приватних інвесторів.

Генерація пошкоджена, а імпорт не працює

За словами директора енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимира Омельченка Україна увійшла в цю зиму без резервів потужності, оскільки багато об’єктів генерації було пошкоджено та зруйновано під час бойових дій. Крім цього  об’єкти генерації на 10 ГВт потужності наразі знаходиться в зоні окупації. це Вуглегірська ТЕС, Запорізька АЕС, Луганська ТЕС, а також багато вітрових та сонячних електростанцій. 

Омельченко зазначає, що енергетики не змогли відновити пошкоджені потужності повною мірою. На деяких електростанціях були пошкоджені машзали та блоки генерації, тому повне відновлення таких електростанцій було неможливим.

“Ми маємо дефіцит потужностей. Тож коли будуть дуже низькі температури, менш як 7-8 градусів морозу в середньому по Україні, які триватимуть впродовж декілька днів, то в пікові години у нас можуть бути дефіцит потужності від 2 до 3 ГВт. Такий дефіцит ми чисто технічно не зможемо перекрити імпортом. В цьому випадку у нас будуть планові відключення. Це при тій умові що у нас не буде нових пошкоджень енергетичної інфраструктури”, - каже Омельченко.

За його словами, наразі Україна має технічну можливість покривати частину дефіциту за рахунок імпорту. З 28 листопада ENTSO-E збільшило ліміт перетинів з 1,2 ГВт до 1,7 ГВт. Проте хоча технічна можливість є комерційна можливість такого імпорту є не завжди, оскільки українських ринок електроенергії жорстко зарегульований.

“В пікові години, коли нам потрібен імпорт ціна на нашому ринку викривлена прайскепами і є нижчою ніж у країнах ЄС де є профіцит. Тому в багатьох випадках імпортувати електроенергію комерційно невигідно. Як результат компанія “Укренерго” вимушена вдаватися до аварійної допомоги з інших країн, а це набагато дорожче ніж звичайний імпорт”, - каже Омельченко.

Керівник проектів Асоціації з енергоефективності та енергозбереження Олександр Голіздра зазначає, що генерація поки задовольняє потреби споживачів. У грудні кілька разів було залучено аварійну допомогу від країн ЄС, проте обсяги були невеликі – від 1% до 2%. Проте ці обсяги були необхідні для балансування енергосистеми.  Дефіцит був зумовлений як похолоданням, так і виведенням в ремонти енергоблоків ТЕС, в тому числі й через обстріли агресора. Наприклад на Курахівській ТЕС “прильоти” відбуваються щотижня, а інколи й кілька разів на тиждень.

За його словами, значний дефіцит електроенергії можуть викликати інтенсивні обстріли російськими військовими генерації та систем передачі електроенергії (високовольтні підстанції та мережі). На думку експерта запобігти цьому може висока ефективність роботи протиповітряної та спецоперацій відносно генерації в російських прикордонних регіонах як симетрична відповідь.

Діючі регуляції на ринку не дозволяють запустити комерційний імпорт електроенергії

Омельченко зазначає, що діючий механізм гарантованого не відключення електроенергії бізнесу при умові імпорту електроенергії у розмірі 50% від потреби також не працює, оскільки компаніям-трейдерам не вигідно імпортувати за умов цінових обмежень, а кінцеві споживачі не хочуть цим займатися бо “Укренерго” все одно застосує механізм аварійної допомоги.

“Наші промислові споживачі розраховують, що компанія “Укренерго” візьме аварійну допомогу й сама розрахується за неї. “Укренерго” потрібно платити за аварійну допомогу дорожче, крім того, гарантій, що така допомога буде надана немає. Проте споживачі розраховують, що всі збитки візьме на себе держава, тож механізм яким мав би стимулювати імпорт бізнесом не діє”, - говорить Омельченко.

Голіздра вважає, що імпорт електроенергії з максимальною доступною можливістю з 1 грудня на рівні 1,7 ГВт, що співставно потужностям 5-7 блоків ТЕС, виправив би ситуацію з дефіцитом в енергосистемі. Але на заваді цьому стоять цінові обмеження вартості е\е, встановлені НКРЕКП, які роблять невигідним імпорт для трейдерів. Оскільки спотова ціна електроенергії в години її дефіциту в Україні в ЄС вища, за ці прайскепи. Минулого року, в умовах застосування лімітів споживання, імпорт для промисловості мав сенс навіть за умови вищої ціни, так як гарантував відсутність обмеження при рівні споживання понад 50% імпортної електроенергії. Наразі ж, поки лімітів немає, цей стимул не працює.

Єдиним виходом з ситуації Голіздра бачить скасування або підвищення прайскепів. Про це також неодноразово заявляло “Укренерго”, і окремі члени НКРЕКП. 

“До речі, розрив цін наразі не такий вже й непідйомний - За грудень 2023 індекс ринку на добу наперед(РДН) базового навантаження складає 4 101 грн/МВт-год, а ціна базового навантаження на західному кордоні України в робочі дні в середньому становить від 106 євро/МВт-год (Словаччина) до 112 євро/МВт-год (Польща)”, - каже Голіздра.

Дефіцит в енергосистемі некритичний, а масових відключень можна буде уникнути

За словами експертки проєктів DiXi Group та фахівчині з енергобезпеки Олени Лапенко оцінити  дефіцит потужності можна за повідомленнями “Укренерго” про залучення аварійної допомоги. Наприклад, 7 грудня було залучено потужність 700 МВт, 8 грудня дефіцит потужності знизився і допомога сусідніх країн склала 400  МВт, 9 грудня - 300 МВт. В цих повідомленнях вказується, що зазвичай кілька енергоблоків теплових електростанцій знаходяться в аварійних ремонтах. Тобто цей дефіцит близько 300-400 МВт міг би бути покритим у разі, якщо все обладнання, підготовлене для роботи взимку, було б у справному стані. Також на спроможність покривати піковий попит впливає режим роботи станцій “Укргідроенерго”: максимальна доступна потужність залежить від рівня води у сховищах ГАЕС та можливостей регулювання стоку ГЕС. Тут можна згадати цьогорічне весняне водопілля, коли гідроресурсів було настільки багато, що їх частка в балансі в окремі періоди сягала 20%.

“Що стосується вірогідності масових відключень, то варто розуміти, що вказаний вище баланс ми спостерігаємо, поки температура навколишнього середовища тримається на відносно високому рівні. -3-4⁰ для наших умов - це тепла зима. У разі, якщо температура знизиться до -10-15⁰, споживання стрімко зросте, і тоді навіть 1,7 ГВт комерційного імпорту або аналогічного обсягу аварійної допомоги може бути недостатньо для балансування попиту”, - каже Лапенко.

За її словами, проблема із залученням комерційного імпорту полягає не тільки в обмеженні ціни на українському ринку, але й у відсутності довгострокових аукціонів (місячних, річних) на розподіл міждержавного перетину. Порівнювати виключно спотові ринки для оцінки можливостей імпорту неправильно. При укладанні довгострокових контрактів на європейських ринках з дисконтом близько 20% до спотового ринку механізм покриття дефіциту імпортом може запрацювати навіть за діючих прайс-кепів. Тому необхідно працювати далі не тільки над ціновою лібералізацією, але й над удосконаленням процедури спільних аукціонів з розподілу перетину.  

Лапенко вважає, що без масованих російських атак на об’єкти енергетичної інфраструктури які мали місце торік масових відключень споживачів, як минулої зими, не буде. Стабілізаційні відключення можливі у разі значного похолодання, проте довгі сильні морози в Україні - скоріше виняток, ніж правило. На виникнення такого ситуативного дефіциту також може вплинути підвищена аварійність енергоблоків: застаріле обладнання, яке експлуатує більшість ТЕС та ТЕЦ, часто потребує позапланових ремонтів. 

Проте першим інструментом для балансування у разі неможливості залучити додаткове надходження електричної енергії в мережу будуть графіки обмеження потужності. Згідно з інструкцією про складання і застосування таких графіків, вони складаються в обсязі не менше 30% від максимального споживання промисловості та розбиваються на 5 черг. У разі, якщо такий інструмент буде ефективно працювати, застосування графіків аварійних відключень може не знадобитись зовсім.