Захист енергосистеми та нові потужності для генерації. Про що говорили на The Ukrainian Energy Security Dialogue 2023

Серед спікерів були як представники української влади та енергокомпаній та експертної спільноти, так і представники фондів які акумулюють допомогу донорів для української енергетики. Захід організував аналітичний центр DiXi Group під патронатом Міністерства енергетики України та за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Важливим сигналом стали дискусії про те, що Україна не може постійно ремонтувати старі об’єкти енергосистеми які постійно ламаються, а повинна будувати нові більш технологічні та менш затратні, а також сигнали з боку міжнародних донорів про готовність інвестувати в нові проекти з відновлюваної енергетики.

Разом з цим головним фактором який стримує приватних інвесторів вкладати гроші в українську енергетику є не війна, а активне втручання держави в енергетику та зарегульованість галузі. Через те, що влада регулює обсяги продажу електроенергії, ціни на ринку, а також дуже часто змінює правила гри інвестори не можуть до кінця прорахувати інвестиційну привабливість проекта. Крім цього інвестиції стримують і взаємні борги які присутні на ринку електроенергії, та причиною яких є головним чином висока зарегульованість галузі. 

Водночас є донори які готові вкладати кошти у відновлення української енергетики та дивляться в бік побудови нових потужностей “зеленої” генерації, а також системи зберігання електроенергії в промислових масштабах. В першу чергу мова йде про уряди країн, котрі є солідарними з Україною, котрі виділяють сотні мільйонів євро для того, щоб українська енергосистема могла відновитися після російських атак, а країна могла пережити зиму. Проте цієї допомоги навряд чи буде достатньо для повноцінного переходу української енергетики на “зелені” рейки, що необхідно для повноцінної інтеграції нашої енергетики в енергетику ЄС.  Цілком ймовірно, що такі тези є одним з багатьох сигналів, про необхідність лібералізації українського енергетичного ринку, що під час повномасштабної війни є доволі складним питанням як для української влади, так і для українського суспільства.

Імпорт електроенергії та нові потужності

Голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький під час панельної дискусії зазначив що наразі перед українськими енергетиками стоїть дві задачі, щоб забезпечити проходження зимового сезону. По-перше, потрібно вивести якмога більшу кількість енергоблоків з аварійного та капітального ремонту. Голова правління “Укренерго” зауважив, що наразі в українській енергосистемі гостро стоїть питання постійного дефіциту генерації. При тому, що споживання ще не вийшло на максимальний рівень і країна ще не бачила довгих морозів. 

За словами Кудрицького, через постійний дефіцит в енергосистемі “Укренерго” змушене регулярно просити аварійну допомогу у сусідніх країн ЄС. 

“Сьогодні Укренерго забезпечило можливість імпортувати 1700 МВт потужності з країн ЄС. Використання цього імпортного перетину в пікові навіть години не перевищує 30-35%. Тобто у нас є величезний резерв потужності який ми не використовуємо. Просто через те, що регулювання на українському ринку не відповідає регулюванню на ринках європейських через що в нас в досить великій кількості годин ціна тримається нижче ніж на європейських ринках при, тому що в нас може бути в цей момент досить серйозний дефіцит потужності”, - розповів Кудрицький.

Водночас він зазначив, що дефіцит який наразі присутній в системі не є чимось таким, що не можна подолати. І відкрити можливість комерційного імпорту електроенергії можна в дуже стислі строки.

“Якщо винести за дужки обстріли які ми не можемо спрогнозувати, наслідки яких незрозумілі, то в енергосистемі ситуація набагато краща ніж вона була торік. Минулого року ми всі половину доби не мали світла. Зараз у нас попри те, що є дефіцит ми про нього комунікуємо, але відключень у нас немає. У нас споживачі забезпечені електроенергією. І ми будемо робити все що від нас залежить для того, щоб український бізнес був з електроенергією”, - сказав Кудрицький.

Він зазначив, що надалі потрібно буде переходити до усвідомлення того, що безкінечно ремонтувати вже багато разів пошкоджену генерацію буде неможливо. Країні потрібна буде нова генерація в яку необхідно буде залучати нові інвестиції вже в середньостроковій перспективі. “Укренерго” починаючи з 2018 року щорічно розробляє відповідний звіт споживання країни та визначено які обсяги нової генерації мають бути встановлені. За оцінкою “Укренерго” країні потрібно буде вивести з експлуатації найбільш затратну генерацію на вугіллі та газі, та замінити її на вітрові та сонячні потужності, нові атомні енергоблоки, а також генерацію на біомасі та біогазі.

“Питання як створити умови для того, щоб приватні інвестори, українські й зарубіжні, могли вкладатися в проекти по побудові генеруючих потужностей і розуміти яким чином ці інвестиції будуть окуповуватись. Одразу скажу, що з мого спілкування з різними потенційними інвесторами війна не є основним ризиком, який вони бачать в Україні. Вона не є таким ризиком зараз, вона не була таким ризиком і до вторгнення”, - сказав Кудрицький, додавши що головною перепоною для інвестицій в українську енергетику є надмірна зарегульованість галузі.

Нова генерація за гроші донорів

Заступник директора секретаріату Енергетичного співтовариства Дірк Бушле розповів, що фонд підтримки української енергетики Ukraine Energy Support Fund станом на грудень закумулював понад 400 млн євро, а обсяг коштів за яким вже підписано договори та завершено закупівлі сягає понад 100 млн євро. Ці кошти підуть на заміну пошкодженого обладнання українських енергокомпаній. Для того, щоб Україна могла пережити зиму фонд зараз зосередився на певних короткотермінових заходах та закупівлі необхідного обладнання в окремих вразливих регіонах, таких як Харківська та Херсонська області.

Крім цього Бушле зауважив, що донори фонду розглядають можливість інвестицій у відновлювану енергетику. Це може вийти за рамки відновлення пошкоджених об’єктів, інвестори також можуть фінансувати будівництво нових сонячних електростанцій, а також ймовірно про системи зберігання електроенергії в промислових масштабах. 

“Ми бачимо, що поки не достатнім є інвестування в комунальні компанії та системи збереження електроенергії й вважаємо, що будемо також рухатися в тому напрямі. Уроки які ми вже винесли допомагають нам пришвидшити всі ці процеси та рухатися до цільової підтримки яка зростає”, - сказав Бушле.

Він зауважив, що фонд координує з усіма зацікавленими сторонами. Мова йде не лише про донорів фонду, але і про Міністерство енергетики яке відіграє ключову роль у розподілі підтримки донорів, “Укренерго”, а також та інших організацій.

Захистити енергетичні об’єкти та подбати про децентралізовану генерацію

Професор права у City Law School та фахівець з корпоративного права в енергетиці Алан Райлі зауважив, що наразі ситуація в українській енергетиці в тому, що стосується генерації є значно гіршою ніж минулої зими. За його словами потрібно буде працювати над збільшенням потужності імпорту і дуже важливо, щоб подача електроенергії була захищена. Крім цього на думку Райлі для посилення автономної генерації на місцях можна завозити в Україну мобільні генератори потужністю до 2 МВт-год, а також провести підземні кабелі які дадуть змогу захистити розподіл електроенергії.

“У довгостроковій перспективі нам потрібно продумати комплексну стратегію суттєвого збільшення потужностей з виробництва електроенергії, фактично створити паралельну енергосистему, щодо якої росіяни будуть не так добре обізнані. Це передбачає значне збільшення енергетичних активів, зокрема газових турбін, розміщення їх у достатній кількості всією мережею в місцях, де росіяни їх не очікують. Так, щоб вони могли працювати в розподілений спосіб, і їх можна було ефективно захищати”, - сказав Райлі.

Заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук зауважила, що для модернізації енергосистеми децентралізацію енергетики й відповідне зниження її вразливості перед атаками, а також посилення гнучкості енергосистеми. 

“Ще одна ціль, яку ми ставимо перед енергетикою України як частиною європейської енергосистеми – досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Цього неможливо буде досягти, не розвиваючи чисту низьковуглецеву енергетику. Тож це розвиток зеленої енергетики, розподіленої відновлюваної генерації, а також впровадження нових ядерних технологій, які також підтримуватимуть стабільність системи й заміщуватимуть старі вуглецеві технології”, – сказала Гринчук.

А заступник міністра економіки Олексій Соболев розповів, що наразі Міністерство напрацьовує найбільш важливі кроки, які варто зробити для прискорення зростання економіки, і ці кроки тісно пов’язані з роботою енергетичного сектору. 

За його словами Україна має демонструвати сигнал, що вона є відкритою для приватних інвестицій і для цього необхідні нові політики та проекти. Такими проектами можуть бути розробка нафти та газу, а можуть бути “зелені” ініціативи. Наприклад, енергетичні проєкти, спрямовані на декарбонізацію. Такі інвестпроєкти мають показувати, що Україна – надійний партнер для Європи у досягненні глобальної цілі зі зменшення викидів. Наприклад, наша країна може виробляти “зелену сталь” та експортувати її.