Грошей багато не буває: як Україні пережити 2024 рік в умовах дефіциту міжнародної допомоги

Ключові партнери не поспішають узгоджувати виділення грошей Україні. Тому, збувається невтішний прогноз про порушення "ритмічності міжнародної допомоги", про яке влітку попереджав Нацбанк.

Зовсім без фінансових вливань наша країна не залишиться. Але падіння надходжень ззовні може стати великою проблемою для балансування державного бюджету у 2024 році.

Звичайно, як і раніше, є кредити від Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку та інших фінінститутів. Але грантова підтримка скорочується, а внутрішній ринок запозичень просто фізично не зможе закрити дірку у держбюджеті.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Самі поки що не витягуємо

Протягом 2022 року зовнішнє фінансування України становило 28 млрд дол. У 2023 році потреба у коштах значно зросла. На початку року МВФ повідомляв про те, що у 2023 році українському бюджету потрібно до 4-5 млрд дол. щомісяця, що становить близько 60 млрд дол. за весь рік.

Міністр фінансів Сергій Марченко, втім, був більш стриманий в оцінках. Він підрахував, що мінімальна сума для того, щоб безболісно пережити 2023 рік і не включати "друкарський верстат", наближається до 38 млрд дол.

Восени голова Національного банку Андрій Пишний озвучив цифру в 45 млрд дол. Саме стільки Україна має отримати від закордонних партнерів за весь 2023 рік. За словами Пишного, цієї суми має вистачити для того, щоб покрити бюджетний дефіцит у розмірі 29% ВВП.

Грошей на 2024 рік теж потрібно чимало, хоча дефіцит держбюджету скоротиться десь до 21% ВВП. Спочатку на підтримку видатків, не пов'язаних зі сферою безпеки та оборони, Міністерство фінансів у проекті державного бюджету на 2024 рік заклало 43 млрд дол.

"Цей обсяг вдалося знизити до другого читання на 1,9 млрд дол. завдяки перегляду доходів та перебалансуванню показників фінансування за результатами переговорів із МВФ", – уточнює Мінфін у своєму повідомленні.

Тобто Україні потрібно отримати в 2024 році хоча б 41 млрд дол. (йдеться лише про гроші, військова допомога не береться до уваги), щоб не скотитися в тотальну бюджетну кризу. Ця цифра корелює з підрахунками МВФ, за оцінками якого достатня сума у 2024 році для повернення України на шлях "фіскальної та зовнішньої стабільності" – 42 млрд дол.

Поточний рік закриємо без провалів

За даними Мінфіну за січень-листопад (нижче наведені дані станом на 23 листопада), зовнішнє фінансування склало 37,4 млрд дол. або 83% того, що Україна має отримати всього за 2023 рік.

Основними джерелами фінансування є ЄС та США – це левова частка всіх надходжень та військової допомоги. На третьому місці за обсягом виданих коштів (кредитів) – МВФ. Україна також отримує пряму допомогу від інших країн НАТО: Японії, Великобританії, Канади, Південної Кореї.

У загальному обсязі виділених Україні грошей переважають кредити та гарантії (по суті ті ж кредити). Їхня частка становить 70%. Найбільше кредитів надали Єврокомісія, МВФ, Канада, Японія та Великобританія.

Частка грантів, безповоротного фінансування, становить 30%. Головний грантодавець – США. Невеликі гранти (не більше кількох десятків мільйонів євро) виділяють Україні Німеччина, Фінляндія, Ірландія, Швейцарія.

"Найсвіжіші" порції грошей Україна отримала у листопаді-грудні від МВФ (транш у розмірі 900 млн дол.), від Євросоюзу (1,5 млрд євро макрофінансової допомоги) та від Великобританії (кредитні гарантії на 400 млн дол.).

Шукати, переконувати та домовлятися

У принципі, особливих ризиків для фінансування держбюджету у 2023 році вже немає. А от щодо перспектив на 2024 рік багато питань. Україна входить до нового року без чіткого плану покриття бюджетного дефіциту.

Конгрес США два місяці не може розглянути пакет фінансування на 110 млрд дол., з яких 61 млрд дол. мають дістатися України. Ця сума включає як військову, так і грошову допомогу Україні.

Виділення грошей від ЄС також під загрозою. Лідери країн-членів Євросоюзу досі не погодили пакет на 50 млрд євро для України. Цю суму мають розділити на дві частини – 33 млрд євро кредитів та 17 млрд євро грантів – і розтягнути на 2024-2027 роки. Тобто якщо фінансування буде рівними частинами, то це близько 12,5 млрд євро на рік.

Якщо позитивного рішення з боку США та Євросоюзу у найближчі місяць-півтора не буде, Україна у 2024 році може втратити щонайменше половину зовнішніх коштів, на які вона розраховувала.

Отже, доведеться жити в режимі жорсткої економії. Буде складно, але, в принципі, можливо. Для цього потрібно домовитись про реструктуризацію зовнішніх боргів чи хоча б їх частини – відстрочити погашення, замістити частину заборгованості. Це дозволить заощадити до 11 млрд дол.

У такому разі мінімальне фінансування держбюджету складе 1,1-1,2 млрд дол. на місяць або навіть менше 1 млрд дол. на місяць за умови перегляду деяких бюджетних видатків.

"При досягненні домовленостей про реструктуризацію окремих боргів мінімальна річна потреба у зовнішньому фінансуванні перебуває в діапазоні 12-15 млрд дол. Реальна потреба (з урахуванням придбання обладнання для енергетики, ремонтів та війни низької інтенсивності) буде близько 25 млрд дол. зовнішніми позиками та грантами.

Справа за малим: вийти на діалог із тримачами українських боргів та назбирати необхідну суму фінансування.

Андрій Шевчишин вважає, що реструктуризацію потрібно проводити насамперед щодо суверенних єврооблігацій, які Україна має погасити наприкінці 2024 року.

Щодо пошуку додаткових джерел фінансування, то це може бути залучення коштів за допомогою міжнародних інвестиційних посередників, домовленості з окремими країнами ЄС (якщо Єврокомісія не схвалить 50 млрд євро) та посилення співпраці з фінансовими інститутами (МВФ, Світовий банк, ЄІБ тощо).  

"За рахунок коштів різних міжнародних донорів, через прямі перерахування від Японії, держав ЄС, США та інших країн-партнерів можна буде зібрати близько 15-20 млрд дол. навіть за умови політичного протистояння та загальної втоми", – упевнений Віктор Шулик.

Якщо стане дуже важко

Не варто виключати поганий сценарій, за якого не буде за рахунок чого покривати ключові витрати держбюджету. Це зарплати бюджетникам, соціальні виплати, підтримка критичної інфраструктури.

У такому разі українській владі доведеться запускати якийсь план "Б". Не факт, що він буде таким, як описано нижче. Але алгоритм дій плюс-мінус зрозумілий:

1. Продаж валюти з міжнародних резервів НБУ, обсяг яких на 1 грудня становив 38,8 млрд дол. та покривав 5 місяців імпорту;
2. Радикальне урізання бюджетних видатків, що є по суті секвестром держбюджету;
   
3. Посилення податкового тиску за рахунок адміністративних заходів (боротьба з ухиленням від сплати податків і зборів, масові перевірки бізнесу) або підвищення податкових ставок;
   
4. Контрольована девальвація гривні, що дозволить "здешевити" валютну компоненту деяких державних видатків.
   

Не варто також забувати про внутрішній ринок запозичень. Він, звичайно, не зможе замінити фінансування з-за кордону, але стане гарною підмогою. За даними Мінфіну, за рахунок ОВДП з початку 2023 року вдалося залучити понад 14 млрд дол. У держбюджет-2024 закладено внутрішні запозичення у сумі 526 млрд грн (еквівалент 14 млрд дол.).

У крайньому випадку – це емісія, до якої у 2023 році уряд та НБУ не вдавалися. Її наслідки добре відомі: ослаблення гривні та інфляція. У 2022 році, коли "друкарський верстат" працював на повну потужність, інфляція становила майже 27%.

Якщо Мінфін перейде до емісійного фінансування дефіциту бюджету, від нього безпосередньо залежатиме інфляційний та девальваційний тиск. І тоді курсовий орієнтир у 41 дол./грн на 2024 рік у погодженому з МВФ меморандумі буде оптимістичною оцінкою. Проте слабкіша гривня підтримає бюджетні надходження від митниці, знизить навантаження на резерви і обмежить неструктурний імпорт. При цьому, ймовірно, буде запроваджена жорстка монетарна політика і зросте внутрішній борг.