Коли дістають колектори і брешуть фінкомпанії. НБУ взявся за небанківські фінустанови, виписуючи шалені штрафи

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Довідково: до небанківських фінустанов Нацбанк відносить фінансові компанії, ломбарди, кредитні спілки, страхові компанії і страхових брокерів, лізингові компанії  і колекторів.

Серед причин, що сприяли збільшенню штрафів порушникам на небанківському ринку деякі опитані експерти називають зміну очільника регулятора. Якщо при старому голові НБУ – Кирилові Шевченко – регулятор діяв більш м’яко, обмежуючись попередженнями, то сьогоднішній – Андрій Пишний – почав спілкуватися з ринком по-серйозному, застосовуючи більш дієві заходи впливу.

За що НБУ штрафує компанії

Щоб побачити стрімке зростання обсягу й кількості штрафів, варто лише порівняти поточну ситуацію з показниками минулого. За даними НБУ щодо порушень в роботі з регулятором:

• протягом 2022 року було оштрафовано 9 небанківських фінансових установ на загальну суму 202,3 тис. грн;
• протягом І кварталу 2023 року – оштрафовано 43 установи на загальну суму 173,4 тис. грн.

Як можна побачити, лише за перші три місяці цього року у порівнянні з усім минулим кількість тих, хто провинився, збільшилась в понад 4,5 рази. А загальна сума штрафів тільки за квартал вже наздоганяє показники за весь минулий рік.

Тут НБУ виписував штрафи небанківським фінустановам за:

• здійснення безліцензійної діяльності;
• несвоєчасне надання інформації на вимоги НБУ;
• надання недостовірної інформації;
• неповідомлення НБУ про наявність невиконаних зобов’язань за договорами;
• несвоєчасне подання звітності.

Як зазначив у коментарі delo.ua фінансовий аналітик Василь Невмержицький, в таких випадках Нацбанк зазвичай діє цілком справедливо, оскільки фінкомпанії справді нерідко мають від операцій доходи, які приховують і не декларують. 

Коли дістають колектори, або штраф за хамство

Усі перераховані вище провини стосуються порушень у процесі взаємодії з Нацбанком. Однак є категорія порушень, яка вимагає окремої уваги – порушення в роботі зі споживачами фінпослуг, клієнтами небанківських фінустанов. 

Наразі НБУ застосовує санкції також за наступне:

• порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, в тому числі вимог щодо етичної поведінки;
• неподання, несвоєчасне подання інформації на вимоги НБУ у сфері захисту прав споживачів.

Тут зі штрафами картина така:

• протягом 2022 року оштрафовано 11 небанківських фінустанов на загальну суму 2,177 млн грн;
• протягом І кварталу 2023 року – оштрафовано 3 установи на загальну суму 2,382 млн грн.

Адвокат, керуючий партнер ЮК "Альянс Правових Сил" Віталій Собкович у розмові з delo.ua зверyв увагу, що ці штрафи стосуються в основному, звичайно ж, колекторської діяльності, стягнення боргів.

"Багато з них правила порушують і порушували. І тільки такими кардинальними кроками можна щось вирішити. Тут НБУ цілком правий, бо за багато років колектори звикли до безкарності. І в умовах війни вони нерідко продовжували займатися стягненнями і залякуваннями людей. І це при мораторії на нарахування пені, але колектори й надалі роблять своє", – каже Віталій Собкович.

За словами адвоката, колектори як тиснули, так і тиснуть на людей, аби ті сплачували борги. І часто люди просто не знають, що мають право їх не платити. Або не сплачувати неправомірно нараховану пеню.

"Питання щодо етичної поведінки у сфері стягнень боргів були врегульовані ще до війни. Але з початком повномасштабного вторгнення РФ НБУ заборонив компаніям дострокові стягнення, примусові виконання тощо. Але мікрофінансові організації продовжили займатися колекторською діяльністю, закидаючи громадян СМС і відповідними листами", – додає Собкович.

Як можна побачити, за ці порушення регулятор карає компанії набагато жорсткіше, бо йдеться вже про мільйони гривень. За перші три місяці 2023 року Нацбанк перевищив обсяг штрафів, накладених за 2022 рік.

Втім, і ці штрафи виглядають вельми скромними. Увагу привертають обсяги санкцій за порушення  в питаннях фінансового моніторингу:

• протягом 2022 року – 49 рішень на загальну суму 8,026 млн грн;
• протягом І кварталу 2023 року – 22 рішення на загальну суму 156,587 млн грн.

Особливо вражає остання сума, яка за І квартал 2023-го перевершила показник усього минулого року майже в 20 разів. Василь Невмержицький переконаний, що такий приріст пов'язаний з відомою історію з Айбокс Банком (iBox Bank). Ще 7 березня НБУ відкликав ліцензію в цього банку й розпочав ліквідацію фінустанови.

Нагадаємо, що Нацбанк звинуватив Айбокс Банк у порушенні вимог якраз щодо фінансового моніторингу. НБУ – серед іншого – звинувачував банк у недостатньо ретельній перевірці особливо ризикових компаній-партнерів.

"І якраз штрафи НБУ компаніям, пов’язаним з цим банком, імовірно, і обумовили таке стрімке зростання показника аж до понад 156 млн грн", – припускає Невмержицький.

Експерт додає, що сьогодні дається взнаки і недостатньо сформована схема перевірок небанківських фінустанов: щодо банків в частині стрес-тестування, валютного контролю та фінмону процедури відпрацьовані давно, а ось фінкомпанії досі постійно тягнуть з розкриттям власників, аудиторськими звітами тощо.

"Варто лише зайти на сайт Нацбанку. Банки щомісяця звітують НБУ про приріст депозитів, кредитів, виконання нормативів, по прибутках, кількості відділень. А що відбувається з не банками? Вони раз у квартал подають якісь дані. Ще й із запізненням. Тому НБУ за них і взявся, аби навести лад на небанківському фінансовому ринку", – резюмує експерт.