Нерезиденти розчарувалися в ОВДП. Як НБУ намагається зупинити відтік грошей іноземних інвесторів з українських облігацій

Звісно, левову долю з цієї нестачі покриватимуть міжнародні партнери через надання кредитів і грантів. Наприклад, за підсумками року дефіцит скоротиться коштом $18 млрд  (660 млрд грн) макрофінансової допомоги від ЄС, $10 млрд (366 млрд грн) від США та пільгового кредитування МВФ, який вже позичив Україні $2,7 млрд (100 млрд грн).

Однак, український держбюджет тримається також і на кредиторах–нерезидентах, які вкладали кошти, скуповуючи облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Втім, з початком повномасштабної війни НБУ прийняв рішення заборонити їм виводити отриманий дохід (репатріація дивідендів), щоб не допустити дисбалансу на валютному ринку.

Логіка проста: коли нерезидент кредитує держбюджет через ОВДП, він заводить в Україну інвалюту, купуючи під облігації гривню. Коли відбувається погашення паперів, інвестор, навпаки, купує іноземну валюту, – долар або євро, – та виводить ці гроші за межі нашої країни. А відтік інвалюти з економіки, як відомо, загрожує девальвацією валюти національної, чого дуже остерігався НБУ.

Хотіли все й одразу, але Нацбанк вирішив не поспішати

Минулого тижня Нацбанк остаточно переконався, що переваг від дозволу іноземцям працювати на ринку ОВДП більше, аніж загроз для валютного ринку, тому почав поступово "відкручувати гайки". Ще 22 березня НБУ заявив, що іноземні кредитори таки зможуть репатріювати за кордон відсотки (купонний дохід) за ОВДП, отримані після 1 квітня 2023 року.

Хоча про можливість забирати кошти від погашень поки не йдеться, перше послаблення Нацбанк – після консультацій з Мінфіном і МВФ – все-таки зробив. "Натомість НБУ відкладає ухвалення аналогічного рішення щодо можливості репатріювати основну суму, вкладену у внутрішні держоблігації, до суттєвого зниження безпекових і макроекономічних ризиків", – заявив НБУ у своєму офіційному коментарі до рішення про репатріацію відсотків за ОВДП. 

З іншого боку, Національний банк дав іноземним кредиторам чітко зрозуміти, що він налаштований на поступове пом'якшення адміністративних обмежень у перспективі й докладає зусиль для створення відповідних передумов. Але у будь-якому випадку нерезиденти очікували, що регулятор надасть можливість повертати всі кошти по паперах.

"Іноземці були вкрай розчаровані. І зараз вони намагаються купити ОВДП з максимальним рівнем купону, щоб отримати принаймні можливість виводити відсотки. Питання не в строках облігацій, а саме в дохідності. Найвища дохідність буваєі на "коротких" ОВДП", – пояснив delo.ua спеціаліст відділу продажу боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Аналітики інвесткомпанії ICU притримуються такої ж точки зору. Вони вважають, що іноземці перед рішенням Нацбанку розраховували на можливість у найближчі місяці репатріювати отримані від погашень ОВДП кошти, для чого активно продавали "довші" ОВДП й купували облігації переважно з погашенням у квітні-травні цього року.

"Оскільки торгувалися знову найбільше облігації з погашенням у лютому 2025 року, схоже, що частина нерезидентів вирішила шукати альтернативні варіанти виведення своїх коштів з гривневих ОВДП", – переконані в компанії.

Як змінилась структура держателів ОВДП та їх портфелі

За оцінками НБУ, обсяг сплати відсотків за ОВДП перед нерезидентами в період з 1 квітня й до кінця цього року становитиме $120 млн (за офіційним курсом – 4,4 млрд грн). Ця сума може збільшитися в разі додаткової купівлі нерезидентами ОВДП з виплатою відсотків після 1 квітня, але це не спричинить значного тиску на міжнародні резерви.

"Натомість Нацбанк розраховує, що можливість репатріації відсотків створить стимули для нерезидентів реінвестувати отриману основну суму і накопичені гривневі кошти в нові облігації. Це сприятиме розвитку ринку держоблігацій в Україні", – йдеться в офіційному повідомленні НБУ. 

Також регулятор знову згадує про своє бажання не повертатись до емісійного фінансування дефіциту бюджету. Останнє, як відомо, лишається для макрофінансової стабільності України однією з ключових загроз. Латання "проріх" у бюджеті не ринковими шляхами провокує щонайменше роздування інфляції, яка й так досягла понад 30% від початку повномасштабної війни. А щоб зрозуміти масштаб проблеми, варто лише поглянути, як змінювались держателі ОВДП з 24 лютого 2022-го.

Станом на 24.02.2022 вартість ОВДП, що перебували в обігу, склала майже 1,016 трлн грн.

• Банки – 51,65% (524,53 млрд грн);
• НБУ – 30,53% (310,11 млрд грн);
• Юрособи – 7,93% (80,55 млрд грн);
• Нерезиденти – 7,36% (74,78 млрд грн);
• Фізособи – 2,51% (25,52 млрд грн).

На сьогоднішній десь обсяг ОВДП в обігу склав понад 1,443 трлн грн.

• НБУ – 48,3% (696,97 млрд грн);
• Банки – 37,27% (537,8 млрд грн);
• Юрособи – 7,81% (112,64 млрд грн);
• Нерезиденти – 3,92% (56,55 млрд грн);
• Фізособи – 2,5% (36,07 млрд грн);
• Територіальні громади – 0,22% (3,11 млрд грн).

Держгарантії не стали для іноземців аргументом "за"

На тлі цих даних можна побачити кілька тенденцій. По-перше, збільшення долі НБУ в ОВДП з третини майже до половини (з 310,11 млрд грн до 696,97 млрд грн – та сама емісія); по-друге, за час війни з'явився новий гравець – територіальні громади, доля яких, щоправда, мізерна; третє – через війну частка нерезидентів скоротилась з 7,36% до 3,95% (на 18,23 млрд грн).

"Напевно, це скорочення відбувалося протягом усього часу війни. Частково відбувалося погашення, частково нерезиденти могли продавати ОВДП поза межами України за інвалюту. Іноді це було цікаво локальним гравцям, які ці облігації викуповували, що й зумовлювало зміну структури держателів", – припускає Сергій Фурса.

Але у будь-якому разі, звісно, основна причина виходу нерезидентів з українських ОВДП – війна. І хоча держава надає гарантії щодо повернення коштів за цими облігаціями, це ситуацію особливо не рятує. "Війна створила тотальну невизначеність. Практично усі ці ОВДП у гривні, тому іноземці, що цілком логічно, вбачають для себе найкращим варіантом вихід із них", – резюмує експерт.