Валютна свобода для волонтерів та обмеження рефінансу банкам. Оновлені правила НБУ

Валютна свобода для волонтерів та обмеження рефінансу банкам. Оновлені правила НБУ

Українські волонтери зможуть закуповувати за кордоном ще більше товарів оборонного призначення, благодійні фонди матимуть право "притримувати" на своїх рахунках валюту, а банки відтепер не отримуватимуть від НБУ бланкові кредити.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Національний банк 4 листопада ухвалив дві постанови №№ 227 та 228. Вони пом'якшують деякі валютні обмеження, пов'язані з волонтерством та з діяльністю благодійних фондів, та змінюють умови рефінансування банків. "Національний банк уточнює інструменти регулювання з огляду, зокрема, на запити громадян, бізнесу, волонтерів та державних органів, а також беручи до уваги рекордний рівень ліквідності банківської системи", – аргументував прийняті рішення НБУ.

Обидві постанови набули чинності 5 листопада.

Ще більше допомоги армії

Одне з головних нововведень стосується тих товарів, які можуть придбати фізичні особи за кордоном у вигляді волонтерської допомоги на потреби армії. НБУ доповнив перелік продукції оборонного призначення тепловізорами, термометрами, гігрометрами та деякими іншими приладами.

З 5 листопада перелік цих товарів виглядає так:

  • тепловізори;
  • ареометри та інші занурювальні прилади;
  • термометри, пірометри, гігрометри та психометри;
  • рації;
  • бронежилети;
  • каски та шоломи;
  • військова та тактична форма, взуття;
  • захисний одяг;
  • оптичні прилади для стеження;
  • безпілотні літальні апарати;
  • спальні мішки та каремати;
  • засоби надання медичної допомоги.

Купуючи оборонну продукцію, волонтери можуть без обмежень оплачувати її за межами України гривневими картками. Щоправда, для цього потрібно виконати кілька умов.

По-перше, щоб у банків не виникали питання, коли волонтер витрачає великі суми зі своєї картки, обсяг операцій за його рахунками ще до 21 липня 2022 року (саме тоді НБУ ввів нові ліміти на розрахунки платіжними картками за кордоном) мав перевищувати 100 тис. грн на місяць. Іншими словами, якщо витрати з картки були в межах, скажімо, 10-15 тис грн щомісяця, а тепер волонтер хоче одним махом розплатитися на 200 тис грн, банк може таку операцію заблокувати.

По-друге, потрібно бути готовими до того, щоб заздалегідь надати банку дані про орієнтовну вартість закупівлі та строки виконання замовлення, а також попередити банк про збір коштів, які потім будуть спрямовані на оплату оборонної продукції. Все це потрібно для того, щоб часті надходження грошей (донатів) на картковий рахунок не викликали у фінустанови підозру.

Крім того, для закупівлі товарів оборонного призначення волонтери можуть купувати валюту в межах щомісячного ліміту на рівні 400 тис. грн. "Якщо сума такої операції перевищує еквівалент 400 тис. грн на місяць, необхідно подати до банку листа від державного органу або військової частини про співпрацю з волонтером та замовлення товарів відповідного призначення", – уточнює НБУ.

Нові горизонти для експортерів

Національний банк розблокував українським експортерам можливість брати участь у тендерах щодо постачання товарів, які проводять нерезиденти. Справа в тому, що такі тендери потребують наявності банківської гарантії.

Завдяки постанові № 227, починаючи з 5 листопада, українські банки отримали право на запит клієнтів здійснювати переказ валюти на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів, якщо такий переказ необхідний, щоб забезпечити виконання зобов'язань перед іноземним замовником у рамках тендеру з експорту товарів.

"Відповідні зміни покращать умови ведення бізнесу для українських виробників, адже тендерні гарантії застосовуються для виходу на нові ринки та пошуку нових експортних можливостей", – сказано у повідомленні НБУ.

Валюта для благодійних фондів – без обмежень

Ще одне послаблення стосується благодійних фондів. Своїм рішенням Нацбанк фактично звільнив їх від вимоги, яка діє з 6 вересня і зобов'язує юридичних осіб спочатку продавати ту іноземну валюту, яка в них вже є на рахунках, а потім купувати нову валюту на міжбанківському ринку.

Тепер банки не враховуватимуть залишки коштів в іноземній валюті, які є у благодійних фондів. Також вони не вимагатимуть від благодійних фондів продавати та/або використовувати валютну готівку при задоволенні заявок на купівлю інвалюти для оплати імпортних контрактів.

НБУ пояснює: це рішення було ухвалено з урахуванням того, що іноземна валюта може надходити на рахунки благодійних фондів як допомога з цільовим призначенням.

Бланковий рефінанс у минулому

Звернув Нацбанк увагу і на те, що в банківському секторі накопичена рекордна ліквідність. Станом на 10 листопада залишки на кореспондентських рахунках банків перевищували 56 млрд грн. Крім того, ще близько 333 млрд грн коштів банків "крутиться" у депозитних сертифікатах.

При цьому, як зазначає НБУ, банківський сектор демонструє стійкість та платоспроможність. Про це свідчить, зокрема, динаміка погашення кредитів рефінансування. "Порівняно з початком березня, коли загальний обсяг одержаних банками кредитів рефінансування в окремі дні перевищував 160 млрд грн, заборгованість платоспроможних банків за такими кредитами скоротилася майже втричі і на 4 листопада становила 54,4 млрд грн", – констатує Нацбанк.

У результаті, враховуючи той факт, що банки безкровно пережили майже 8 місяців війни і достроково повертають рефінансування, регулятор ухвалив рішення, що він більше не видаватиме фінустановам бланкові кредити. Тобто це рефінанс без забезпечення. Хоча класичні кредити рефінансування під заставу (майна, цінних паперів тощо) банкам, як і раніше, будуть доступні.

Крім цього, у своїй постанові № 228 НБУ уточнив, що операції з рефінансування проводяться на строк до одного року.

Втім, не можна сказати, що всі банки поспішають повернути отримані від Нацбанку кредити. Є й ті, які не лише не скорочують обсяг отриманого рефінансу, а й продовжують активно користуватися грошовим "підживленням" від НБУ.

Банки, що наростили з 1 січня по 1 вересня обсяг коштів, отриманих від НБУ, %

дані НБУ (*якщо приріст дорівнює 100%, це означає, що на 1 січня 2022 року банк не мав заборгованості перед Нацбанком)