Продав біткоїн – сплати податки. Як депутати хочуть контролювати ринок криптовалют в Україні

З початку листопада у Верховній Раді з'явилося одразу два законопроекти, які описують правила оподаткування операцій із віртуальними активами, а також механізм авторизації та нагляду за постачальниками послуг, пов'язаних із обігом віртуальних активів (криптобірж).

Ініціатором першого законопроекту №10225 є депутат від партії "Слуга народу" Олександр Сова. Хоча концептуально розробкою цього документу займалася Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Другий, альтернативний законопроект №10225-1, формально зареєстрував депутат "Слуги народу" Антон Швачко. Фактично цей проект готувало Міністерство цифрової трансформації разом із бізнесом, про що повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.  

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Враховуючи активний розвиток криптоіндустрії в Україні і той резонанс, який викликають будь-які спроби держави взяти віртуальні активи під контроль, delo вирішило почекати, поки емоції навколо законодавчих ініціатив трохи вляжуться, і предметно розібратися, чого чекати криптоентузіастам.

Що вже зроблено для регулювання ринку криптовалют в Україні

Верховна Рада ще на початку 2022 року ухвалила закон № 2074-IX "Про віртуальні активи". Він є основним документом, який регулює правовідносини, що виникають під час обігу віртуальних активів в Україні, визначає права та обов'язки учасників ринку віртуальних активів, основи державної політики у цій сфері.

Цей закон так і не набрав чинності. Для того, щоб це сталося, парламент мав затвердити зміни до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування операцій із віртуальними активами.  

Відповідно, якщо Рада підтримає один із внесених законопроектів (перший, до речі, містить нову редакцію закону про віртуальні активи), нормативно-правова база для крипторинку в Україні загалом буде готова.

Який алгоритм оподаткування пропонують депутати

Згідно з нормами законопроекту №10225, віртуальні активи прирівняні до інвестиційних активів. У свою чергу, оподаткуванню підлягатиме інвестиційний прибуток від операцій із віртуальними активами.

Розрахунок бази оподаткування відбуватиметься так:

• визначається фінансовий результат від операції з конкретним віртуальним активом (прибуток чи збиток). Для цього суму доходу, одержаного від операції з віртуальним активом, потрібно зменшити на вартість цих віртуальних активів;
• доходом буде вважатися ціна, зазначена в договорі купівлі-продажу/обміну криптоактиву, яка не може бути нижчою від його ринкової вартості, а вартістю активу – сума документально підтверджених витрат на його придбання, емісію, майнінг;
  
• платник податків за результатами року визначає прибуток або збиток за операціями з криптовалютою, та звітує (декларує) про підсумковий фінансовий результат перед податковою.
  

"Якщо за результатами звітного року отримано інвестиційний прибуток від операцій з віртуальними активами, його значення включатиметься до загального оподатковуваного доходу", – пояснює Тетяна Жук, адвокат юридичного бюро ECOVIS Bondar & Bondar.

Якими будуть ставки податку

Шкала оподаткування для віртуальних активів є максимально простою.

Інвестиційний прибуток від операцій з криптовалютами депутати пропонують обкладати податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та додатково військовим збором за ставкою 1,5%. ПДВ для таких операцій не передбачено. Винятком є лише продаж NFT – віртуальних активів, визначених індивідуальними ознаками. Угоди з ними додатково оподатковуватимуться ПДВ.

Як буде виглядати оподаткування на практиці

Щоб зрозуміти, як це працюватиме в реальному житті, візьмемо два приклади.

Перший варіант: платник податків на біржі купив біткоїн, через місяць продав його і отримав 10% доходу за рахунок того, що біткоїн зріс у ціні. Але при цьому обміну віртуальних активів на фіатну валюту (гривню/долар/євро) не було, гроші так і залишилися в криптовалюті.

Виходячи з того, що продаж біткоїну відбувся з отриманням інвестиційного прибутку (дохід від продажу більше ніж витрати на придбання), то з цих 10% різниці потрібно буде сплатити 18% податку і 1,5% військового збору.

І зовсім неважливо, чи платник податків отримав фіатну валюту або залишив свої гроші "замороженими" у криптовалюті.

"Згідно із законопроектом № 10225, для цілей оподаткування продажем віртуального активу є як його продаж за гроші, так і його обмін на іншу криптовалюту або будь-які інші операції, внаслідок яких відбувається перехід права власності на віртуальний актив", – уточнює Тетяна Жук.

Другий варіант: платник податків здійснює обмін криптовалюти за р2р-схемою. Зі своєї банківської картки він на карту іншої фізособи переказує якусь суму в гривні і отримує на свій гаманець криптовалюту. Потім за такою ж схемою відбувається продаж криптовалюти за гривню, яка зараховується на картку платника податків.

Оскільки р2р-операція передбачає отримання доходу у вигляді різниці між курсом купівлі та продажу криптовалюти (спред), вона також підпадає під оподаткування.

Як пояснює юрист GLS Law Company Аліна Горяєва, законопроект № 10225 вводить поняття продажу (відчуження) віртуального активу з метою оподаткування. А у випадку з р2р-операціями якраз і відбувається такий продаж, тобто обмін криптовалюти на фіатні гроші.

Тому інвестиційний прибуток від подібних операцій потрапляє під 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

Як відбуватиметься контроль за сплатою податків

Депутати хочуть зробити біржові майданчики податковими агентами, які будуть вираховувати податок з інвестиційного прибутку.

"Це означає, що в момент операції з віртуальними активами біржа має нараховувати податки та утримувати їх із тих транзакцій, які проводять фізичні особи", - коментує Аліна Горяєва.

Крім цього, податкові агенти зобов'язані вести облік усіх операцій: відображати обсяг доходів, нарахованих користувачам біржі, суму утриманого з них податку та щокварталу передавати ці дані до Державної податкової служби (ДПС).

Для того, щоб криптобіржі були підзвітні українській податковій, депутати хочуть зобов'язати їх проходити процедуру реєстрації у НКЦПФР та Нацбанку. Крім цього, біржі платитимуть від 425 тис. грн до 1,36 млн. грн на рік за можливість вести діяльність в Україні.

На додаток до цього торгові майданчики будуть зобов'язані зберігати історію транзакцій за 5 років, а на запит ДПС біржам доведеться надавати інформацію про операції конкретних користувачів.

Втім, платникам податків-фізособам теж доведеться контролювати всі свої операції з криптовалютою. Кожен українець, який протягом року проводив хоч якісь угоди з віртуальними активами, має відобразити річний фінансовий результат від таких операцій у декларації про майновий стан та доходи. Причому, не має значення, це буде прибуток або збиток. Купував криптовалюту – у будь-якому разі подавай декларацію!

У чому різниця законопроекту, який розробило Мінцифри

Альтернативний законопроект № 10225-1 від Мінцифри передбачає дещо інший підхід до оподаткування операцій із віртуальними активами.

Буде передбачено певний пільговий період. Але лише для тих платників податків, у яких річна сума інвестиційного прибутку від операцій із віртуальними активами не перевищує 7 млн грн.

Перші три роки після набрання чинності законом ставка ПДФО для інвестприбутку від таких операцій становитиме 5%, протягом наступних п'яти років – 9%, а далі ставка зросте до 18%.

Крім того, Мінцифри пропонує створити інноваційну зону. Це буде спеціальний режим, який має допомогти криптопроектам виходити на ринок та "обкатувати" нові продукти. За можливість брати участь у такій інноваційній зоні потрібно буде заплатити 100 тис. грн на рік, допуск до спецрежиму дається на три роки.

Нагляд за ринком віртуальних активів здійснюватиме не НКЦПФР, а Мінцифри. Воно ухвалюватиме рішення про авторизацію криптобірж протягом 30 днів з дати подання заяви. Причому щорічної плати за роботу в Україні не передбачено. Натомість буде разовий платіж за доступ на ринок – від 17 до 51 тис. грн. Сама авторизація безстрокова.