Влада анонсує повний cashless. Наскільки реально Україні цілком відмовитись від готівки

“Ми бажаємо бути першою цілком cashless економікою”, – заявив заступник голови ОП Ростислав Шурма на конференції з відновлення України в Лондоні. Деякі прошарки суспільства заява про можливу відмову від готівки шокувала навіть попри те, що Ростислав Шурма (доречі, колишній член "Партії Регіонів") озвучив цю ідею дуже акуратно. "Ми обговорюємо. Я не можу сказати вам упевнено, що ми це зробимо. Ми це обговорюємо", – заявив він. І додав, що повний перехід до безготівкових розрахунків міг би стати способом боротьби з корупцією.

За словами Шурми, якщо в державі зникне готівка, "це буде дуже ефективним інструментом ліквідації 95-99% усіх випадків корупції в країні". За його словами, найближчими місяцями ніби то буде презентовано дорожню карту, яка визначатиме, чи буде в Україні введено заборону на готівкові гроші. Втім, всі опитані нами експерти сприйняли таку ініціативу скептично. А іноді – навіть з гумором.

Якщо підійти до цієї ідеї всерйоз, то можна побачити, що йдеться про "прощання" з неймовірним обсягом грошей. Так, згідно з даними Нацбанку, за підсумками травня на руках українців (грошовий агрегат М0) було майже 650 млрд грн. Більш того, обсяг готівки в обігу за весь минулий рік зріс на 14,1% (або на 88,5 млрд грн) – до 716,1 млрд грн.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Як справедливо зазначив голова правління Юнекс Банку Іван Світек, дискусії про користь та ризики повної відмови від готівкового обігу грошей – надзвичайно поширена в світі історія. Щоправда, в більшості розвинених країн приводом для дискусій стає якраз істотне падіння частки готівки у загальному грошовому обороті економіки.

Голова руху Save-ФОП Сергій Доротич у бесіді з нами взагалі зауважив: "Заява Шурми – від неграмотності і фінансової недолугості. Він, мабуть, не розуміє, про що говорить. І якщо він бачить економіку, цілком позбавлену готівки, то це в сьогоднішніх реаліях неможливо і просто злочинно з точки зору фінансової безпеки людей".

Досвід Швеції виключає державне втручання

Найяскравіший приклад відмови від готівки – Швеція, де лише близько 3% загального обсягу розрахунків проходить у готівковій формі. Для Європи загалом цей показник становить близько 9%.

"З позитивних тенденцій, які фіксувалися у Швеції зі скороченням частки готівки, можна назвати зниження кількості пограбувань банків. Зрозуміло, центробанку, як і всім суб'єктам економіки, доводиться менше витрачати на підтримку та обслуговування готівкового обороту", – каже Світек.

При цьому експерт припускає, що це дійсно може допомогти у справі боротьби з корупцією, але при цьому одразу зауважує: "Як про це можна впевнено судити з огляду на те, що країна довгі роки входить до ТОП-5 держав за індексом сприйняття корупції?"

Є й ризики, про які час від часу згадують шведські чиновники. Наприклад, про ризики, пов’язані з масштабним цифровим чи енергетичним колапсом? А українцям досвід блекаутів вже нажаль добре відомий.

Але найголовніше полягає навіть не в ризиках чи перевагах. Феномен Швеції, як і загальносвітові тенденції до поступового скорочення частки готівки в економіці, це суто еволюційний процес: банківська карта це універсальний і набагато зручніший платіжний інструмент. Саме тому вона й витісняє готівку в сучасному глобалізованому світі. З цього погляду кешлес може стати результатом вибору користувачів, але не примусу з боку держави.

Довідково: загальна кількість карток, емітованих українськими банками, станом на 1 січня 2023 року становила 109,8 млн, що на 20% більше, ніж у довоєнному січні 2022 року.

Чи справді Україні таким чином вдалося б вдарити по корупції

Принцип вибору користувачів стосується й України. Нацбанк уже не перший рік фіксує зростання частки безготівкових розрахунків.

"Звісно, війна і блекаути на якийсь час розгорнули тренд. Але стратегічно Україна, як дуже просунута у частині фінтеху країна, приречена рухатися шляхом кешлес. Я не бачу жодного сенсу у якихось додаткових діях для стимулювання цього тренду", – зізнається Світек.

Насправді, каже експерт, не готівка породжує корупцію та тіньову економіку, а навпаки. Готівка – лише інструмент обслуговування цих "сегментів економіки", а не їхня причина. Якщо й займатися стратегічно стимулюванням карткових чи інших безготівкових розрахунків, потрібно передусім боротися з корупцією та обмеженнями/правилами, які провокують розвиток тіньового сектора економіки.

"Успіх у цих напрямках автоматично призведе до скорочення готівкового обороту, оскільки в ньому просто не буде сенсу. Швеція – тому прямий доказ", – переконаний голова Юнекс Банку.

Зворотна послідовність дій, підкреслив він, лише призведе до спротиву та пошуку альтернативи. У вигляді, наприклад, тієї ж криптовалюти. І при цьому завдасть величезної шкоди мільйонам простих людей. По-перше, тому що 22% громадян країни досі не мають жодного банківського рахунку.

Інший важливий для України фактор –  все ще недостатньо розвинута платіжна інфраструктура. Простіше кажучи, коли простий українець у будь-якій точці країни зможе заплатити за товар на базарі карткою, він сам без примусу з будь-якого боку відмовиться від готівки.

"При цьому не слід забувати ще й про право вибору. Чи справедливо обмежувати людину в бажанні використовувати готівку, якими не були в неї мотиви? Я не думаю, що відповідь на це питання взагалі можна обговорювати", – резюмує Світек.

Уся справа у податках та контролі фінансів

Дуже схожої думки притримується і Сергій Доротич, який зауважує, що між корупцією і готівкою практично немає нічого спільного.

"Наші можновладці отримують "відкати" на офшорах. На Кайманових Островах, на Кіпрі… Готівкою зараз "носять" хіба динозаври, які ще не вимерли. І розмови про зв'язок корупції з готівкою – це казки й інсценування. Впіймати на готівці неможливо. Довести, що це хабар, підтвердити канали надходження майже неможливо", – акцентує Доротич.

Тут хіба від себе додамо, що полювання на "готівкових" корупціонерів справді може бути цілком вдалим. Але тільки тоді, коли йдеться про спеціальну операцію з попереднім фіксуванням номерів банкнот і дачею хабара особою, що співпрацює з правоохоронними органами.

На підтвердження Доротич наводить яскравий приклад, коли в серпні минулого року тоді ще в заступника міністра оборони Олександра Миронюка знайшли в дивані $1 млн. Але чиновник надав папірець, що, мовляв, ця готівка йому не належала, а була позичена йому 86-річною мешканкою Харкова.

"В цивілізованому світі ідея скорочення готівкових розрахунків обговорюється. Але насамперед – в контексті контролю. І це не стільки боротьба з корупцією, скільки наведення ладу в системі оподаткування. Несплата податків – це не завжди корупція. Несплата може відбутись помилково або через неграмотність платника", – розповідає Доротич.

Друга необхідність контролю шляхом переходу на кешлес – запобігання фінансуванню тероризму і боротьба з незаконною торгівлею.

У крайньому ж випадку в Україні перехід на повний cashless може обернутися тотальним контролем податковими та іншими наглядовими органами статків громадян і підприємців зі збільшенням можливостей блокувати їхні кошти, платежі та новими вимогами пояснити походження грошей.

Що кажуть з цього приводу в Національному банку

На наше запитання щодо остаточної відмови від готівки перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова зауважила, що банківська система з точки зору технологій, безперервності та інклюзії до цього готова. Сьогодні технології навіть вуличних ринках дозволяють приймати платежі через розрахунковий апарат у смартфоні. Але Україна загалом до цього навряд чи готова.

"Я не знаю жодної країни в світі, яка б абсолютно відмовилась від готівки. Більш того, навіть у надзвичайно розвинених європейських країнах зберігається певний обсяг готівки в обігу. Були навіть негативні приклади, коли обсяг цієї готівки скорочувався до мінімуму, але населенню це не сподобалося", – пояснила вона.

За її словами, оскільки такої практики в світі немає і якась частина готівки в обігу має бути, повний перехід на безготівкові розрахунки недоцільний.

"Ми мусимо прагнути до збільшення безготівкових розрахунків, бо вони є дешевшими для банків, бізнесу і населення. Але я не впевнена, що ми можемо забезпечити нульовий обсяг готівки в обігу", – додала вона.

В свою чергу директор Департаменту фінансової стабільності Нацбанку Первін Дадашова справедливо нагадала, що в умовах невизначеності попит на готівку зростає, як яскраво свідчать перші тижні повномасштабної війни. І йдеться не лише про гіркий досвід України.

"Наприклад, і Польща з сусідніми країнами почали для себе в умовах невизначеності  відмічати значно вищий попит на готівку. І подеколи навіть була проблема з тим, як цей попит швидко задовольнити. Такі приклади теж треба враховувати. Тим паче, ситуація лишається хиткою", – говорить Дадашова.

І найліпший спосіб, переконана вона, боротися з панікою серед населення на тлі стресових подій – якраз надати йому вільний доступ до інструментів, які йому потрібні в гострий момент. Цей прийом вже зарекомендував себе як засіб заспокоєння громадян.

Первін Дадашова звернула увагу, що – попри всю діджиталізацію – клієнти все ж враховують можливість фізичного доступу до банківських відділень. І насамперед – до банкоматів: "Навіть для дуже просунутих банків історія зі своєчасним поповненням банкоматів лишається критичною. Вони витрачають на це ресурси і надалі будуть підтримувати всю цю фізичну мережу".