Свіжа кров. Чи зможе новий очільник “Укроборонпрому” змінити стан справ в компанії

27 червня Президент Володимир Зеленський звільнив Юрія Гусєва, котрий обіймав посаду очільника “Укроборонпрома” з 2020 року. За даними ЗМІ Гусєва звільнили через незадовільні результати роботи концерну під час повномасштабної війни, зокрема за провал ракетної програми. Раніше він обіцяв вже у травні 2023 завершити розробку українських ракет "Сапсан" і що вони року будуть масово нищити військову інфраструктуру у глибині території РФ. Однак цього не сталося.

На місце Гусєва в той же день був призначений Герман Сметанін, котрий раніше очолював Львівський та Харківський бронетанкові заводи, а згодом Завод ім. Малишева. Новому очільнику “Укроборонпрому” 31 рік, а у свої 28 він уже очолював Львівський бронетанковий завод. 

Цікаво, що про призначення Сметаніна одним з перших повідомив Міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин, котрий натякнув на причетність нового очільника “Укроборонпрому” до його команди, а також пообіцяв йому свою підтримку.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Разом з цим важко переоцінити як значення оборонної галузі в час війни, так і складність завдань які стоятимуть перед новим керівником “Укроборонпрому” саме в цей час. З одного боку оборонні підприємства регулярно обстрілюють російські військові, в той час, як вони виконують замовлення для Збройних сил України. З іншого боку оборонна галузь завжди була ласим шматком для різного роду груп впливу, що, до речі, вартувало рейтингу колишньому президенту Петру Порошенко. 

За що звільнили Юрія Гусєва?

Один з колишніх топ-менеджерів Укроборонпрома розповів Delo.ua, що обидва очільники “Укроборонпрому”, котрі були призначені за час керівництва Зеленського провалили роботу з реформування концерну. Головною причиною невдач співрозмовник видання вважає те, що за весь цей час концерном керували політики, фахівці в царині продажів, але не промисловці.

“Першим керівником концерну з часу президентства Зеленського був Айварас Абромавічус, котрий прийшов до концерну та привів туди своїх друзів заступниками, та зосередився на інвестиціях та експорті. Але жодного контракту він тоді так і не здобув. Чого вартий провал з продажем літака Ан-178 до Перу, коли в результаті жодного літака так і не продали. Його невдачу повторив Гусєв, котрий як і попередник не був фахівцем з виробництва. Гусєв зосередився на піарі. У вузькому колі він отримав прізвисько “Юра-меморандум”, оскільки підписував меморандуми з університетами, організаціями, загалом з усіми з ким можна”, - зазначає екс-топ-менеджер "Укроборонпрому" у розмові з Delo.ua.

Саме за часів Гусєва колишній перший заступник директора державного підприємства “Укроборонсервіс”, а зараз заступник міністра оборони Денис Шарапов перепідпорядкував Міноборони трьох великих спецекспортерів - “Укрспецекспорт”, “Спецтехноекспорт” та “Прогрес”.

“Втративши спецекспортерів Гусєв жив від наради до наради у Президента. Готував Зеленському слайди, де обіцяв запустити виробництво вертольотів, відновити літакобудування і так далі. Гримав на підлеглих, вимагаючи від них швидких перемог, але по-суті не контролював підприємства. Крім того, Гусєв так і не налагодив співпрацю з головним розпорядником коштів - Міністерством оборони без котрого неможливо було отримати оплачене державне замовлення. Це закінчилося провалом усіх заявлених програм: виробництва гелікоптерів, лінії з виробництва патронів,  Президент не бачив результату, у нього увірвався терпець і Гусєва звільнили”, - зазначив співрозмовник.

Головний редактор профільного видання Defence Express Олег Катков говорить, що головною причиною відставки Гусєва став провал задачі з реформування державного концерну “Укроборонпром”. 

“У нього була задача зі строком виконання. Його цитата була наступна: планується що з наступного року Укроборонпром, який колись створював Саламатін, який пережив багато корупційних скандалів, припинить своє існування. Будуть створені нові холдингові компанії, і так далі. Ні протягом 2020, ні протягом 2021 року, ні протягом воєнного 2022 року державний концерн Укроборонпром своє існування не припинив. Лише у березні 2023 року Кабмін визначив, що державний концерн Укроборонпром перетворюється на акціонерне товариство зі 100% долею держави. Але реформа Укроборонпрому заключалася не лише в зміні форми юридичної особи адміністрації ДК “Укроборонпром”, - каже Катков.

Експерт зазначає, що Державний концерн “Укроборонпром” загалом нічого сам не виробляв, це була адміністрація, котра жила на внески, які їй платили частка оборонних підприємств котрі входили до його складу. Зараз ситуація в концерні не дуже змінилася і зміна форми юридичної особи є лише першим кроком до реформування “Укроборонпрому”.

“Враховуючи що новому керівнику Сметаніну прямо поставлено з боку Кабміну задачу реформувати по-справжньому, виникає питання: а що було раніше? Ну і можна зазначити, що без врахування 2022-2023 років тих скандалів в яких відзначився Гусєв у 2020-2021 роках, вистачило б на кількох попередніх очільників “Укроборонпрому”, - говорить Катков.

Хто такий Герман Сметанін?

Сметаніну 31 рік. Він народився у Харкові та здобув освіту інженера-конструктора колісно-гусеничних транспортних засобів у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. Також він отримав фах менеджера з управління оборонно-промислового корпусу у Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”.

Після університету з 2014 року Сметанін працював у підприємствах “Укроборонпрому”, а саме Харківському конструкторському бюро машинобудування ім. Морозова, на Львівському бронетанковому заводі, де був директором із виробництва на заводі імені Малишева. А у 28 років Сметанін став директором Харківського бронетанкового заводу, після чого очолив завод імені Малишева.

Один з колишніх топ-менеджерів “Укроборонпрому” каже, що Сметанін як фахівець був сформований червоними директорами тож є ризики, що він навряд чи змінить підходи до управління концерном. 

“Він розумний хлопець, але це людина першого враження. Багато залежатиме від того чи зможе він підібрати свою команду. Ходили чутки, що призначення на посаду Сметаніна лобіював сам Гусєв, щоб зберегти вплив на процесі в “Укроборонпромі”, тож якщо у нового очільника залишаться старі заступники в концерні мало що зміниться. Однак позитивом є те, що це людина з виробництва”, - каже співрозмовник.

Він зазначає, що після того, як Міноборони підпорядкувало спецекспортерів “Укроборонпром” навряд чи буде щось продавати тож його керівник мав би зосередиться на виробництві. 

“У нас є дуже перспективна галузь ракетобудування: українська ракета “Нептун”, що була розроблена у 2015 році знищила російський крейсер “Москва”. Але сама галузь потребує потужного лоббі. У нас є Президент, котрий дає задачі, є голова “Укроборонпрому”, є директор КБ “Луч” Герой України Коростильов, котрий знає що і як робити, але самотужки він мало що може, і є основний розпорядник коштів Міноборони. Ці організми мають працювати в унісон. Я думаю очільник Мінстратегпрому Камишін міг би організувати таке лоббі нашій оборонній промисловості”, - каже колишній топ-менеджер “Укроборонпрому”.

Інший колишній працівник концерну говорить, що Сметанін досить молодий, але його вік не мав би бути визначальним фактором для його оцінки. Новий очільник Укроборонпрому має виробничий досвід, був головним конструктором Львівського бронетанкового заводу та Харківського бронетанкового заводу де була досить висока культура виробництва. 

“Головною задачею є реформування державного концерну. Ми всі попередні роки говорили що все зробимо самотужки в той час, як увесь світ кооперувався. Спільні підприємства котрі у нас створюють з Rheinmetall це лише перші ластівки. У нас немає іншого шляху окрім як кооперуватися з західними компаніями. Як свого часу зробила Польща, коли продала найбільше авіапідприємство  PZL Mielec компанії Sikorsky Aircraft. Зараз це підприємство виробляє гелікоптери UH-60 Black Hawk та комплектуючі до літаків F-16. “Укроборонпром” в цьому контексті потрібен буде як компанія що є розпорядником державної частки в стратегічних оборонних підприємствах”, - каже співрозмовник.

Разом з тим він зазначає, що наразі поки в країні йде повномасштабна війна реформувати “Укроборонпром” та наростити виробництво на його підприємствах буде значно складніше ніж до цього.