Девелопери представили проєкт будівництва захисних споруд для ЗСУ

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на інформацію Українську асоціацію девелоперів.

Йдеться про детальний інженерно-архітектурний проєкт, створений на основі практичної роботи безпосередньо в зоні бойових дій. За словами представників Асоціації, це рішення може стати корисним орієнтиром для інших підрозділів ЗСУ — як у плануванні, так і в реалізації захисних споруд.

Запит з фронту — комплексне рішення

Ініціатива виникла у відповідь на конкретний запит військових з одного зі східних напрямків. Спочатку він мав доволі загальний характер, однак згодом перетворився на повноцінний проєкт.

“Ми отримали запит на два рядки, де було зазначено: 2 км шляхів сполучення, 12 підземних фортифікаційних споруд УГС. Тобто, потрібне було укриття з гофрованої сталі, яке треба закопати під землю, зверху забезпечити накриття і зробити шляхи сполучення між ними”, — розповів голова Української асоціації девелоперів Євген Фаворов.

У межах реалізації кейсу Асоціація девелоперів виступила фактично проєктним офісом — від пошуку виконавців і аналізу комерційних пропозицій до оптимізації витрат та залучення архітекторів для оцифрування рішень.

Результатом стала розробка комплексного проєктного документа з плануванням, інженерними розрахунками, вимогами до вентиляції, гідроізоляції, автономності, маскування та логіки розміщення підземних споруд. Усі матеріали ґрунтуються не на теорії, а на реальному бойовому досвіді. Публічна версія документа не містить тактичних деталей.

Погляд військових: чому це критично важливо

Т.в.о. начальника відділення цивільно-військового співробітництва бригади “Буревій” Андрій Гарбузюк наголосив, що сучасна війна кардинально змінила підхід до фортифікацій.

“Старі стандарти не враховували ані масове використання FPV-дронів, ані необхідність повної автономності та непомітності. Якщо б усі ці знання систематизувати й поширити між бригадами — це врятувало б багато життів”, — говорить військовий. 

За його словами, війна змінюється значно швидше, ніж оновлюються нормативи, тому цивільна інженерна експертиза, адаптована до реалій фронту, може суттєво посилити обороноздатність.

Цю думку підтримав архітектор і військовослужбовець ЗСУ Юрій Кривохатько, зазначивши, що вже існують напрацювання і типові завдання, частково реалізовані на військовій платформі “Дельта”.

“Але важливо, щоб військовий замовник розумів, хто такий архітектор і як із ним працювати. Як цього досягти — давайте міркувати разом”, — зазначив Кривохатько.

Від ресурсної допомоги — до експертизи

Анна Іскіердо, архітекторка та співзасновниця бюро AIMM, що долучається до розробки проєкту, наголосила на необхідності налагодження сталої комунікації між військовими, девелоперами та архітекторами.

“Ми готові акумулювати досвід українських фортифікацій і створювати каталоги рішень. Але не в кожному підрозділі є доступ до профільної інженерної експертизи або часу на її залучення”, — зазначила вона.

За словами Іскіердо, класичні архітектурні компанії часто не готові працювати з військовими запитами, адже тут потрібно мислити не цивільними нормативами, а реальністю фронту.

Плани на майбутнє

За час повномасштабної війни компанії — учасники Асоціації девелоперів передали військовим допомогу на суму 1,5 млрд грн.

“Це надважливо. Але ми бачимо, що маємо ще потенціал — допомагати експертизою”, — наголосив Євген Фаворов.

Саме тому Асоціація розглядає створення експертної спільноти з архітекторів, інженерів, проєктувальників і підрядників, яка зможе системно реагувати на запити Сил оборони, оцифровувати напрацьований досвід і масштабувати ефективні інженерні рішення.

Представлений кейс не є універсальним типовим проєктом, однак демонструє підхід, логіку та інженерні принципи, які можуть бути адаптовані до різних ландшафтів і завдань оборони.

Нагадаємо, девелопери зафіксували відновлення попиту після його значного спаду внаслідок повномасштабної війни. Водночас поведінка покупців залишається значною мірою залежна від новин з фронту.