ФГВФО вперше подав об’єднаний позов проти РФ на 500 млн грн за збитки п'яти збанкрутілих банків

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомила директорка-розпорядниця фонду Ольга Білай в інтерв'ю Інтерфаксу-Україна.

Що відомо про позов

Поданий позов є об'єднаним, що стало новою практикою, оскільки до нього включено п’ять банків. Наразі позов перебуває на підготовчій стадії, зазначила Білай.

Вона додала, що "на виході" ще один об’єднаний позов на чотири банківські установи.

Наразі тривають подальші дослідження та формування доказової бази щодо інших банків. За попередніми підрахунками, загальна сума збитків від дій РФ до початку повномасштабного вторгнення вже перевищує 71 млрд грн.

Білай зауважила, що подання нових позовів заплановано найближчим часом після завершення необхідної підготовчої роботи.

На її думку, об’єднані позови будуть цікавими кейсами з юридичної точки зору.

Директор-розпорядник наголосила, що Фонд вже має позитивне рішення суду щодо банку "Український фінансовий світ" та передав його на виконання Державній виконавчій службі, яка відкрила виконавчі провадження.

Про механізм процесу

Білай зазначила, що наразі визначається механізм виконання цього процесу з боку держави. Вона вважає це системною проблемою, оскільки подібні позови розглядаються в українських судах не лише ФГВФО, і всі позивачі звертатимуться до Міністерства юстиції для виконання таких рішень, що потребує вироблення відповідної правової практики.

За її словами, ухвалені рішення мають бути визнані та виконані за кордоном. Вона наголосила, що з самого початку робота будувалася з урахуванням усіх норм міжнародного права, що дає реальні перспективи на використання для компенсації закордонних активів країни-агресора.

Про судовий досвід

Директор-розпорядник також повідомила, що ще по одному позову – щодо донецького Промекономбанку – суд першої інстанції відмовив Фонду, який тепер подав апеляцію.

Білай пояснила, що Фонд усвідомлює складнощі з отриманням компенсації за збитки, завдані Росією в період з 2014 року до початку повномасштабної агресії у 2022 році, оскільки в Україні відсутні російські активи, на які можна було б накласти стягнення. Водночас, за її словами, Фонд вимушений діяти в цьому напрямку через відсутність на сьогодні єдиного державного механізму для вирішення такого питання.

У той же час, зазначила вона, для компенсації нанесених Росією збитків після повномасштабної агресії 2022 року Фонд чекає відкриття Міжнародного реєстру збитків та готує відповідну заяву.

Білай додала, що механізм компенсації було створено на міжнародному рівні в Гаазі. Наразі він відкритий лише для приватних постраждалих, а юридичні особи, за очікуваннями, зможуть подавати заяви до кінця 2025 року.

Вона підкреслила, що Фонд наразі веде власний реєстр та очікує на можливість подання заяв. Крім того, серед зафіксованих збитків є зруйноване майно не лише в прифронтових районах, а й у центральних регіонах України внаслідок ракетних ударів.

Про реєстр збитків

Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України (RD4U), створений для збору заяв щодо компенсації втрат, шкоди та збитків, спричинених російською агресією з 24 лютого 2022 року на всій території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Це перший крок до міжнародного компенсаційного механізму. Реєстр був створений Україною, ЄС та ще 42 країнами і розташований у м. Гаага.

Нагадаємо, на прикінці січня реєстр збитків відновив роботу. Подати заяву про відшкодування збитків можна на порталі "Дія".