Фінкомітет одноголосно підтримав законопроєкт про оподаткування віртуальних активів

Про це повідомив перший заступник голови комітету Ярослав Железняк.

За його словами, за законопроєкт одноголосно виступили всі 25 членів комітету.

"Наш комітет підтримав до першого читання доопрацьований законопроєкт про регулювання та оподаткування віртуальних активів. За - 25 , одноголосно", - написав він.

Железняк нагадав, що передбачається пільговий період оподаткування для 2026 року на рівні 5%.

Новий документ охоплює ключові аспекти регулювання ринку криптоактивів, а саме: визначає порядок обігу, встановлює відповідальних регуляторів та вводить податкові правила для фізичних і юридичних осіб.

Голова фінкомітету Данило Гетманцев написав, що всі віртуальні активи поділяються на три категорії: токени з прив’язкою до активів, токени електронних грошей та інші віртуальні активи, класифікацію яких здійснюватиме регулятор.

Визначено також механізми набуття права власності, прозорі правила публічної пропозиції активів (включно з вимогою до "білої книги"), а також вимоги до постачальників послуг — таких як біржі, зберігачі та провайдери переказів.

Компанії, які надають послуги у сфері обігу віртуальних активів резидентам України, зобов’язані будуть ставати на облік у контролюючих органах і звітувати про операції. За недотримання цих вимог передбачені штрафи, які на перехідному етапі будуть зменшеними.

Податкові зміни для фізичних і юридичних осіб

Окрема частина законопроєкту присвячена податковим змінам. Для фізичних осіб пропонується сплачувати податок на прибуток за підсумками року, за схемою: дохід від продажу мінус витрати на купівлю. Обмін криптовалют між собою не оподатковуватиметься. Продаж активів до суми однієї мінімальної зарплати також відбуватиметься без податків.

Крім того, до кінця 2025 року діятиме пільгова ставка ПДФО — 5% замість стандартних 18%. 

Для юридичних осіб передбачено механізм оподаткування, аналогічний до операцій з цінними паперами, із можливістю коригування фінансового результату. Компаніям, що не мають відповідної ліцензії, буде заборонено проводити криптооперації, щоб уникнути зловживань.

Також у сфері крипти не можна буде працювати на спрощеній системі оподаткування, зокрема у статусі ФОПа.

ПДВ не застосовуватиметься до більшості криптооперацій, за винятком NFT та активів, які підтверджують права на послуги чи майно.

Гетманцев наголошує, що впорядкування крипторинку є давно назрілим рішенням і може мати вагомий ефект для державного бюджету. Згідно з дослідженням Global Ledger, за умови легалізації криптовалютного ринку у 2021–2024 роках держава могла б отримати до 8,34 млрд грн податків від криптобірж і ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян.

Тепер законопроєкт очікує на розгляд у сесійній залі. На думку Гетманцева, зволікати з ухваленням не можна, адже документ формує прозорі правила гри для всіх учасників ринку.

Додамо, що через відсутність регулювання ринку криптовалют Україна зазнала значних економічних втрат, а саме: 48,8 мільярда доларів доходів населення та компаній, а також 4 мільярди доларів податкових надходжень.