Гральний бізнес у 2025 році сплатив рекордні 17,4 млрд грн податків – глава профільної асоціації

Як пише Delo.ua, про це під час пресбрифінгу повідомив президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) Олександр Когут з посиланням на офіційні зведені дані.

"Переконані, що галузь могла б забезпечувати ще більше податків – орієнтовно на рівні 19,6 млрд грн на рік, – якби не зростання нелегального сегмента", – зазначив він.

Пресслужба АУОГБ додає, що торік компанії Kantar, Gradus і Factum провели перші в Україні незалежні комплексні дослідження рівня тінізації гральної індустрії. Згідно з результатами, частка нелегального сегмента становить від 39% до 53% ринку, тоді як обсяг легального сектору оцінюється приблизно у 60 млрд грн на рік. Легальні оператори ринку скаржаться на неефективне блокування нелегальних сайтів (гральних платформ), що контролюються громадянами РФ, а також на міграцію українських гравців до тіньового сегмента гральної індустрії.

Динаміка податкових надходжень та найбільші податки

Найбільшими податками, які генерує гральний бізнес, залишаються:

• податок на прибуток підприємств (11,2 млрд грн за рік);
• податок на доходи фізичних осіб (4,1 млрд грн);
• військовий збір (1,2 млрд грн).

За словами Когута, члени АУОГБ залишаються найбільшими платниками податків у галузі – вони забезпечують близько 82% усіх податкових надходжень індустрії.

Протягом останніх п'яти років податкові надходження від гральної галузі постійно зростали:  

• у 2021 році – 0,24 млрд грн;
• у 2022 році – 0,72 млрд грн;
• у 2023 році – 10,4 млрд грн;
• у 2024 році – 17,1 млрд грн;
• у 2025 році – 17,4 млрд грн.

Ризики стагнації легального грального ринку та посилення тіньового сегмента

Президент АУОГБ Олександр Когут вважає, що білий сегмент грального бізнесу фактично припинив активне зростання з урахуванням індексу річної інфляції.

"Протягом чотирьох років легальний ринок демонстрував стабільне зростання. Однак наприкінці 2025 року ми побачили дуже негативні тренди. Ми оприлюднимо статистику в кінці січня. На жаль, наш прогноз на 2026 рік радше песимістичний: є висока ймовірність того, що цього року зростання ринку може зупинитися. Якщо регулювання білого сегмента виявиться в 2026 році надто жорстким, легальний ринок за обсягами виручки може піти вниз, тоді як тіньовий ринок продовжить зростання", – зазначив він.

За його словами, нові регуляторні обмеження для легальних операторів (введення лімітів для гравців, введення нових обмежень щодо реклами, збільшення податкового навантаження) можуть призвести до того, що нелегальні платформи стануть більш конкурентоспроможними.

"Багато російських та офшорних гральних платформ, які працюють в Україні, на практиці не заблоковані. Фактом залишається те, що нелегали продовжують незаконну діяльність на території України, не сплачуючи жодної гривні податків. У них немає таких обмежень, як у білих операторів, і вони отримують ринкову перевагу", – пояснив Когут.

Окрім неефективного блокування нелегальних онлайн-казино, другою ключовою проблемою ринку Когут назвав "пропускання" незаконних операцій банками та платіжними системами.

"Ми бачимо, що українська банківська та платіжна інфраструктура досі толерує нелегальний ринок: заплющуються очі на міскодинг, очевидне використання дропів, різні схеми з криптовалютами. Ми щиро сподіваємося, що саме НБУ допоможе виправити цю ситуацію. Нові вимоги до комплаєнсу в банках і міжнародних платіжних системах, використання ШІ, мають забезпечувати блокування незаконних банківських транзакцій у нелегальних казино. Без активного втручання НБУ, з яким ми вже розпочали діалог, побороти нелегальний гемблінг в Україні неможливо. Блокувати сайти недостатньо. Потрібно блокувати нелегальні платежі до сірих казино", – підсумував Когут.

Платіжні схеми "нелегалів" і необхідність регуляторних рішень

Наприкінці 2025 року керівник державного агентства PlayCity Геннадій Новіков повідомив в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна", що нелегальні онлайн-казино в Україні продовжують використовувати тіньові платіжні механізми, зокрема P2P-перекази, міскодинг (підміну MCC-кодів) і криптовалюти. За його словами, "для скорочення чорного ринку необхідні ефективні рішення від НБУ і проактивна позиція банківського сектору в боротьбі зі згаданими схемами".

Він також звернув увагу на проблему обмеженого доступу легальних операторів грального ринку до банківських послуг. Він зазначив, що на ринку фактично сформувалася "квазімонополія", за якої лише три українські банки обслуговують гральну індустрію. Унаслідок цього ліцензовані оператори стикаються зі значними обмеженнями в прийманні платежів і не мають повноцінного доступу до банківської інфраструктури.

Раніше у пресслужбі АУОГБ повідомляли, що завдяки консолідованим зусиллям держави, регуляторів і легального бізнесу ринок iGaming в Україні має потенціал зростання з 59 млрд грн річної виручки до 70-80 млрд грн. Відповідно, державний бюджет може отримати додаткові 10-12 млрд грн податкових надходжень у найближчі два роки.

Про АУОГБ

Асоціація українських операторів грального бізнесу – незалежна саморегулівна організація, що об’єднує найбільших в Україні ліцензованих операторів гральної індустрії. Метою діяльності асоціації є сприяння розвитку легального ринку азартних ігор, формування прозорих правил роботи, підвищення стандартів відповідальної гри та протидія нелегальному гральному бізнесу.

З 4 лютого 2025 року державну політику у сфері азартних ігор формує та координує Міністерство цифрової трансформації, а з 21 березня функції регулювання галузі виконує новостворене агентство PlayCity, яке замінило колишню КРАІЛ.