Один працівник у металургії забезпечує роботою ще вісьмох: чому великий бізнес має бути в фокусі промислової держполітики

Про це повідомляє пресслужба групи "Метінвест".

"До повномасштабної війни гірничо-металургійний комплекс разом із суміжними галузями створював близько 10% ВВП України. За останні два роки частка знизилася до 5,5–5,7% через втрату ключових виробничих потужностей на сході країни", – розповів начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу генерального директора групи "Метінвест" Сергій Скорбун.

Він нагадав, що "Метінвест" через війну втратив металургійні комбінати в Маріуполі та Авдіївський коксохім, а також був змушений призупинити роботу Покровської вугільної групи. Усі ці підприємства були частиною єдиного виробничого ланцюга, що забезпечував роботу для тисяч людей і приносив мільярдні експортні надходження.

Скорбун зауважив, що один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності. 

Він наголосив, що для розвитку промисловості потрібні ключові умови: стабільна тарифна й податкова політика, доступ до ринків та зрозумілі правила гри для інвесторів.

Скорбун звернув увагу, що тарифи на вантажні залізничні перевезення в Україні вже вищі, ніж у Польщі чи Словаччині, через субсидування пасажирських перевезень за рахунок промислових вантажів.

Інша важлива передумова – доступ до європейських ринків, що є основним експортним напрямком української металургії. Для цього необхідна підтримка держави у просуванні національних виробників і збереженні конкурентних позицій на європейському ринку.

Представник "Метінвесту" нагадав, що зараз українська промисловість стоїть на порозі декарбонізації – переходу до виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, а для цього потрібні мільярдні інвестиції та перехід на електросталеплавильні технології.

"Ми маємо величезні запаси залізорудної сировини, яких практично немає в Європі. Це створює можливість стратегічної синергії – українська сировина і європейські інвестиції у "зелену" металургію", – наголосив Скорбун.

Він підкреслив, що стабільна промислова політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення.

Нагадаємо, за 5 останніх років найбільші металургійні підприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року, сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.