Як пише Dilo, про це повідомила пресслужба Верховної Ради.

Зазначається, що парламент підтримав у другому читанні законопроєкт №10147 — "Про безпеку та здоров'я працівників на роботі". 

За проголосували 246 народних депутатів.

Документ запроваджує систему вимог щодо безпеки і здоров’я працівників та регулярне оцінювання роботодавцем ризиків, які можуть виникнути на робочому місці.

Навіщо потрібен документ

Необхідність його ухвалення зумовлена тим, що чинна система охорони праці десятиліттями будувалася на коригувальних діях: держава видавала нормативні акти з правилами безпеки вже після нещасних випадків. Вплив на роботодавців обмежувався адміністративною чи кримінальною відповідальністю за порушення приписів, а значна частина самих приписів застаріла і має формальний характер.

"Сьогодні роботодавця карають за порушення формальних приписів, які часто застаріли і не відповідають реальним потребам безпеки. Натомість він має нести відповідальність за результат — тобто за те, наскільки ефективно захищені його працівники", — пояснила Diloголова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Що змінюється?

Нардепка зауважила, що ухвалення законопроєкту водночас виконує міжнародні зобов'язання України. Документ імплементує рамкову Директиву Ради 89/391/ЄЕС про безпеку працівників, а також наближає українське законодавство про інспекцію праці до конвенцій Міжнародної організації праці №81 та №129.

"Це не формальність для звітності перед Брюсселем — ця директива визначає, як організована безпека праці у всій Європі. Ми приводимо до неї й нашу систему інспекції праці — це реальне виконання взятого Україною зобов'язання, а не просто рядок у звіті", — підкреслила Шуляк.

Вона додала, що законопроєкт запроваджує ризикоорієнтований підхід: роботодавець повинен оцінювати ризики на кожному робочому місці та впроваджувати заходи для їх усунення чи мінімізації ще до того, як станеться нещасний випадок. Документ закріплює чітку ієрархію дій — від усунення джерела небезпеки й адаптації умов праці до працівника до пріоритету колективного захисту над індивідуальним.

Шуляк акцентувала, що законопроєкт вперше закріплює в законодавстві про безпеку праці поняття "професійний ризик", "інцидент", "оцінювання ризиків" та "робоче місце", яких дотепер не було. Документ також посилює процедури розслідування нещасних випадків і професійних захворювань, а крім чинної адміністративної та кримінальної відповідальності запроваджує майнову: за рішенням суду роботодавець відшкодовуватиме Фонду соціального страхування витрати на виплати постраждалому працівникові, якщо шкода сталася через недостатні заходи безпеки.

Нардепка також вказала, що для організацій, які надають послуги з оцінювання безпеки праці, законопроєкт вводить обов'язкове страхування їхньої відповідальності. Окрему увагу приділено захисту вразливих категорій працівників — вагітних, жінок, які нещодавно народили, працівників до 18 років та людей з інвалідністю.

"Це спрощення для роботодавця і реальний захист для працівника: менше формальних приписів, більше відповідальності за результат. А ще — чесніша конкуренція і доступ наших підприємств до міжнародного ринку", — резюмувала Олена Шуляк.

Нагадаємо, у вересні Кабінет міністрів повторно зареєстрував у Верховній Раді проєкт нового Трудового кодексу України, який має замінити застарілі радянські норми 1971 року та наблизити трудове законодавство до стандартів ЄС.