Ринок криптоактивів готують до повноцінного запуску: які зміни передбачає оновлений законопроєкт

Про це розповів перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Він нагадав, що на сьогодні в Україні є діючий закон про віртуальні активи, але він не працює через відсутність податкових змін, без яких документ не може набрати чинності. Новий документ має стати черговим кроком до повноцінного запуску ринку криптоактивів в Україні.

Законопроєкт передбачає як оновлення регуляторної частини, так і введення конкретних норм щодо оподаткування. За словами Железняка, цей документ також адаптує українське законодавство до європейського — зокрема, до вимог регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets), який регулює крипторинок у ЄС.

Очікується, що депутати внесуть свої пропозиції до остаточного варіанту документа, а обговорення з Міжнародним валютним фондом щодо деталей триває.

"Це ще не фінальна версія, але дуже важливий проміжний етап", — підкреслив Железняк.

Регулювання ринку криптовалют

Железняк повідомив, що законопроєкт передбачає, зокрема, зміну регулятора — якщо раніше передбачалося, що відповідальність буде покладено на Нацкомісію з цінних паперів, тепер, ймовірно, цю функцію виконає Національний банк України. Остаточне рішення, однак, залишатиметься за Кабінетом міністрів, і воно ще не узгоджене.

Також у законопроєкті пропонується спрощена класифікація віртуальних активів — їх поділять на три основні категорії. Такий підхід дозволить зменшити адміністративне навантаження як для держави, так і для користувачів.

Передбачено й спрощену процедуру ліцензування — наприклад, для компаній, які вже мають відповідні ліцензії в країнах з надійним фінансовим регулюванням, зокрема в Німеччині.

Податкові зміни для фізичних і юридичних осіб

Окрема частина законопроєкту присвячена податковим змінам. Для фізичних осіб пропонується сплачувати податок на прибуток за підсумками року, за схемою: дохід від продажу мінус витрати на купівлю. Обмін криптовалют між собою не оподатковуватиметься. Продаж активів до суми однієї мінімальної зарплати також відбуватиметься без податків.

Крім того, до кінця 2025 року діятиме пільгова ставка ПДФО — 5% замість стандартних 18%. 

Для юридичних осіб передбачено механізм оподаткування, аналогічний до операцій з цінними паперами, із можливістю коригування фінансового результату. Компаніям, що не мають відповідної ліцензії, буде заборонено проводити криптооперації, щоб уникнути зловживань.

Також у сфері крипти не можна буде працювати на спрощеній системі оподаткування, зокрема у статусі ФОПа.

ПДВ не застосовуватиметься до більшості криптооперацій, за винятком NFT та активів, які підтверджують права на послуги чи майно.

Железняк зазначив, що адміністрування криптобірж і платформ передбачає обов’язкову передачу даних до податкової, відповідно до міжнародних стандартів прозорості, за невиконання яких передбачаються штрафи.

Процедура розгляду законопроєкту

Після розгляду в комітеті документ винесуть на перше читання до сесійної зали, після чого він буде відправлений на доопрацювання.

Железняк додав, що МВФ та НБУ пропонували відкласти розгляд до жовтня, однак депутати вирішили пришвидшити процес. Прогнозується, що основні податкові положення навряд чи зазнають суттєвих змін, однак решта деталей може змінюватися до другого читання.

Зазначимо, що напередодні голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев написав, що пропонується найпростіша і найзрозуміліша модель оподаткування – оподаткування прибутку. Тобто оподатковується різниця між тим, що власник криптоактиву протягом звітного річного податкового періоду витратив на придбання криптоактивів, і тими доходами, які він отримав від продажу цих активів.

"Передбачається, що протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому", - додав Гетманцев.

Ще в лютому Гетманцев повідомляв, що легалізація криптовалют в Україні запланована на літо 2025 року.

Через відсутність регулювання ринку криптовалют Україна зазнала значних економічних втрат, а саме: 48,8 мільярда доларів доходів населення та компаній, а також 4 мільярди доларів податкових надходжень.