- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Смарт-контракти: що це таке та де їх застосовують, крім криптовалют
Смарт-контракти — це цифрові угоди, які виконуються автоматично за заданими умовами, без участі посередників. Ідею таких угод запропонували ще у 1990-х роках, але реалізувати її вдалося лише з появою блокчейн-технологій. Сьогодні смарт-контракти вже активно застосовуються у цифровій економіці.
Як вони працюють, де знаходять практичне використання та які перспективи мають — читайте у матеріалі Delo.ua.
Від ідеї до реалізації
По суті, смарт-контракт — це невелика програма, яка працює у блокчейні й запускає дію після виконання певної умови. Такий підхід справді дозволяє знизити витрати на посередників і зробити процеси швидшими. Наприклад, у фінансах це може бути миттєвий переказ коштів, у страхуванні — автоматична виплата компенсації за затримку рейсу, а в нерухомості — спрощена оренда чи купівля житла.
Коли експерименти стикаються з реальністю
Проте, разом із перевагами є й обмеження. Код смарт-контракту неможливо змінити після запуску, тож помилки в програмі можуть призвести до фінансових втрат. Крім того, для широкого впровадження таких угод потрібні законодавчі рамки, адже не у всіх країнах цифрові контракти мають юридичну силу. Додатковою проблемою є і складність для звичайних користувачів, які не завжди можуть зрозуміти механіку роботи технології.
Ще один фактор — висока вартість транзакцій у блокчейнах на кшталт Ethereum у моменти пікового навантаження. Це робить використання смарт-контрактів невигідним для невеликих операцій. Також залишається проблема масштабованості: сучасні блокчейн-мережі не завжди здатні обробити велику кількість угод одночасно.
Де смарт-контракти впроваджують найактивніше
Застосування смарт-контрактів найбільш розвинене у сферах фінансів і криптовалют, де працюють децентралізовані біржі та DeFi-проєкти. Активно експериментують із ними у США, Швейцарії, Сінгапурі та Естонії, а також у країнах, які роблять ставку на цифрову трансформацію. У деяких державах, зокрема в Китаї та ЄС, обговорюють створення правової бази для регулювання смарт-контрактів, що може відкрити шлях до ширшого використання.
Теоретично купівлю квартири можна спростити до однієї транзакції у блокчейні, де документ про право власності передається автоматично. Проте на практиці такі операції гальмують правові обмеження: у більшості країн цифрові контракти не мають такої ж сили, як паперові, і потребують додаткового законодавчого врегулювання.
Смарт-контракти активно тестують і у сфері електронного голосування, адже вони можуть забезпечити прозорий підрахунок голосів. Водночас виникають питання щодо приватності, технічних збоїв та можливого тиску на виборців поза межами технологій.
Отже, смарт-контракти вже дозволяють автоматизувати угоди, запускати нові фінансові інструменти та експериментувати з цифровою ідентифікацією. Але разом із перспективами вони несуть ризики: від технічних помилок і хакерських атак до правової невизначеності. Саме баланс між інноваціями та безпекою визначить, чи зможе ця технологія справді змінити глобальну економіку.
Нагадаємо, до 2030-го ринок мобільної безпеки сягне $22,7 млрд — усемеро більше за 2020 рік.