- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
У 2025 році впроваджуються нові підходи до непрацюючих кредитів: що передбачено

Банки визначатимуть непрацюючі активи за новими змінами в управлінні проблемними активами, що вступили в силу з початку 2025 року.
Дослідження, як компанії інвестують в освіту в Україні під час війни: чесно, системно, з вірою в Україну на роки вперед!
Про це інформує пресслужба НБУ.
Основні зміни
Це означає, що до непрацюючих активів банку, окрім тих, що мають ознаку дефолту за пруденційними вимогами, належатимуть:
- придбані або створені знецінені фінансові активи;
- реструктуризовані активи, які після припинення їх визнання непрацюючими були знову реструктуризовані та/або мають прострочення погашення боргу понад 30 календарних днів.
Зазначається, що запроваджені зміни не вплинуть суттєво на обсяг непрацюючих кредитів у банках завдяки обережним підходам до оцінки ризиків і високій якості кредитного портфеля.
Водночас новації узгодять статистику непрацюючих кредитів з європейськими стандартами, підвищуючи прозорість вітчизняного фінансового сектору.
Згідно з цими змінами, Національний банк оновив вимоги до публікації банками інформації про їхні показники діяльності, що сприятиме збереженню прозорості та доступності даних про рівень непрацюючих кредитів для споживачів та інших зацікавлених осіб.
Про непрацюючі кредити
Непрацюючими вважаються кредити, за якими настав дефолт.
Дефолт визначається як прострочення платежу за активом понад 90 днів або неможливість своєчасного погашення боргу без стягнення забезпечення.
Непрацюючі кредити є одними з найбільш серйозних порушень договірних відносин.
Вони негативно впливають на економіку, спричиняючи нераціональний розподіл кредитів та зниження довіри на ринку, що в результаті уповільнює економічне зростання країни.
Нагадаємо, у 2024 році темпи зростання кредитування бізнесу виявилися утричі повільнішими порівняно з кредитуванням населення. Грудень став найскладнішим місяцем, коли спостерігалося скорочення кредитування як для бізнесу, так і для домогосподарств. Найбільше зниження відбулося у гривневому кредитуванні корпоративного сектору – на 2,4% (-14,2 млрд грн).