Україна робить ставку на профтех: у KSE презентували модель формування кадрового резерву для безпеки та відбудови

У фокусі — практичні інструменти швидкої перекваліфікації, нові формати співпраці бізнесу й освіти та створення доступних можливостей для ветеранів, ВПО, молоді й усіх, хто змінює професію, щоб забезпечити інтеграцію людей у продуктивну зайнятість та розвиток критично важливих галузей економіки.

На події представили практичні рішення, зокрема програму KSE ProfTech — наймолодший елемент екосистеми KSE, створений як міст між людьми та виробництвом.

Форум відкрив Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки. Він окреслив демографічну ситуацію як фундаментальний виклик для економіки та наголосив, що країна має сфокусуватися на зростанні продуктивності праці.

"Ми маємо прийняти реальність: через армію Україна існуватиме, а економічно виживе — через профтех. Короткі практичні програми, пов’язані з потребами підприємств, — це найкоротший маршрут до зростання продуктивності", — підкреслив Тимофій Милованов.

Він наголосив, що країна здатна відновитися лише тоді, коли технічні й виробничі спеціальності будуть забезпечені людьми, що мають сучасні навички.

Дарина Марчак, заступниця міністра економіки України, окреслила головні структурні виклики ринку праці: "Сьогодні ринок праці розбалансований: кілька мільйонів людей не залучені до роботи, тоді як бізнес гостро потребує кадрів у промисловості, енергетиці, будівництві та логістиці. Найбільша причина — система освіти не встигає за потребами ринку, тому ми вперше формуємо прогноз потреб ринку праці до 2030–2031 років, щоб саме він визначав, кого і як навчати".

Дані Work.ua, представлені на форумі, підтвердили масштаб проблеми: у технічних і робітничих професіях відкрито близько 10 тисяч вакансій, але кількість відгуків на одну технічну вакансію впала у 2,5 раза.  "Ми бачимо не просто нестачу рук — ми бачимо глибокий розрив між попитом і пропозицією", — зазначила Леся Примакова, директорка з комунікацій та партнерств Work.ua.

Попри це, середня зарплата в технічних спеціальностях уже на понад 30% вища за загальноринкову, а частка вакансій без вимоги досвіду зросла з кожної сьомої у 2022-му до кожної четвертої сьогодні — бізнес усе частіше готовий навчати.

Під час форуму команда Київської школи економіки представила програму KSE ProfTech — наймолодший елемент екосистеми KSE, створений як міст між людьми та виробництвом.  

Сергій Савицький, керівник KSE ProfTech, презентував результати пілоту:

• 139 студентів розпочали навчання, 114 успішно завершили атестацію (82%), 
• ≈90% випускників уже працевлаштовані до партнерів, 
• середній дохід випускників, які змінили професію, зріс на 43%.

"Ми працюємо від запиту бізнесу і готуємо під реальні робочі місця — операторів ЧПК, зварювальників, монтажників електроніки. Люди приходять за роботою, а не просто за дипломом", — наголосив Сергій Савицький.

Детальніше про програму: proftech.kse.ua

Друга та третя панелі були присвячені тому, як бізнес і громадські ініціативи стають ключовими партнерами у формуванні кадрового резерву. Бізнес переходить від пасивного очікування кадрів до активних інвестицій у їхню підготовку: створює дуальні програми, модернізує виробничі майданчики та пропонує привабливі умови праці. Водночас громадські ініціативи допомагають тим, хто через війну вимушено змінює професію, — ветеранам, ВПО, жінкам та дорослим, які шукають новий старт. Вони знімають бар’єри доступу і показують людям короткий шлях до технічних і виробничих спеціальностей, де сьогодні найбільший попит. Разом ці дві сили формують практичну основу для відновлення трудового потенціалу країни.

Учасники також могли побачити демозону сучасного виробничого обладнання, на якому навчаються студенти KSE ProfTech, — щоб краще відчути рівень підготовки і вимоги реального виробництва.

Форум у KSE підтвердив: відновлення України залежить від людей — їхніх навичок, мобільності та готовності до змін.  Професійне навчання, побудоване на партнерстві держави, бізнесу, освіти — це ключ до стійкого розвитку.

KSE ProfTech вже показує, як навчання може стати частиною національної стратегії економічної безпеки — готуючи людей не "під систему", а під реальну роботу, яка рухає країну вперед.