- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Україна та Німеччина посилюють партнерство у сфері клімату та "зеленої" відбудови
Україна та Німеччина узгодили нові кроки для посилення співпраці у сфері кліматичної політики та “зеленої” відбудови, зокрема підготовку спільних проєктів у межах Green Recovery Platform і координацію донорського фінансування для екологічних реформ.
Про це інформує Delo.ua з посиланням на повідомлення Міністерства економіки, в якому відбулася зустріч із німецькою делегацією, присвячена посиленню співпраці у сфері екології, захисту клімату та "зеленої" відбудови.
Під час зустрічі сторони обговорили пріоритетні напрями українсько-німецької взаємодії у сфері екології, кліматичної політики та "зеленої" трансформації, зокрема у контексті євроінтеграційного курсу України. Особливу увагу приділили підготовці спільних проєктів у межах Green Recovery Platform та координації донорського фінансування у сфері охорони довкілля.
Діючі спільні ініціативи
Наразі Україна та Німеччина реалізують низку проєктів за підтримки уряду Німеччини та ЄС через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ), серед них:
- "Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України" (10 млн євро, 2019–2025),
- "Підтримка запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ)" (3 млн євро, 2017–2026),
- "EU4ClimateResilience" — програма ЄС і уряду Німеччини з підтримки "зеленого" переходу (2024–2027);
- "Кліматичний офіс" (3,5 млн євро, 2022–2027),
- "Адаптація у Чорноморському регіоні (PAABS)" (17,5 млн євро, 2024–2029).
"Німеччина — країна, яка не просто підтримує екологічну політику України, а й інвестує в її сталу трансформацію. Завдяки німецьким проєктам ми просуваємо модернізацію промисловості, запускаємо ключові інструменти кліматичної політики та наближаємо законодавство до вимог ЄС. Як лідер Green Recovery Platform, Німеччина демонструє як партнерство може впливати на відбудову та інтеграцію одночасно. Це та співпраця, що вже має результати і формує основу українського майбутнього в ЄС", — наголосив заступник міністра економіки Павло Карташов.
Євроінтеграційний контекст
Українська сторона представила оновлені напрацювання у сферах адаптації, декарбонізації та законодавчого наближення до acquis ЄС, а також відзначила важливість стабільної експертної підтримки Програми ООН з довкілля (UNEP).
Окремо обговорили прогрес України у межах розділу 27 "Довкілля та зміна клімату" (кластер 4 Green Agenda and Sustainable Connectivity), який охоплює адаптацію до зміни клімату, скорочення викидів парникових газів, управління відходами, охорону природи, водні ресурси та впровадження європейських екологічних стандартів.
Нагадаємо, з 1 січня 2024 року в Україні вступив в дію закон, який передбачає створення Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, який був ухвалений Верховною Радою ще навесні 2023 року.