Українські надра залишаються інвестиційно привабливими: 68% компаній продовжують вкладати

Як пише Delo.ua, з посиланням на пресслужбу Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).

Про інвестиції в українські надра

При цьому 16% підприємств відмовляються від інвестицій, а частка тих, хто ще не визначився, зросла з 13% до 16% порівняно з минулим роком. Важливим орієнтиром для бізнесу стало створення Інвестиційного фонду відбудови урядами України та США.

Його середній вплив на розвиток надрокористування респонденти оцінили у 3,3 бала з 5. Такі результати отримала Європейська Бізнес Асоціація під час опитування "Надрокористування в умовах війни та перспективи розвитку" серед своїх членів.

Після складних років 2022–2024, коли значна частина бізнесу була змушена фактично зупинити роботу, ситуація поступово почала вирівнюватися. Нині 42% підприємств відновили діяльність частково, ще 20% — повністю. Для 22% компаній війна взагалі не стала перешкодою, тоді як 16% залишаються в стані повної зупинки. Для порівняння: торік таких підприємств було 21%.

Фінансові показники галузі теж демонструють ознаки відновлення. Якщо у 2024 році понад половину доходів втратили 34% компаній, то тепер ця частка скоротилася до 26%. Водночас кількість підприємств, яким вдалося зберегти стабільні прибутки, зросла з 16% до 24%. Однак справжнє зростання зафіксували лише 4% учасників ринку.

У 2023–2025 роках половина компаній інвестувала в галузь надрокористування суми до 10 млн доларів або євро. Ще 8% респондентів повідомили про вкладення понад 15 млн, а 6% — у межах від 10 до 15 млн. Водночас більше третини опитаних (36%) не здійснювали інвестицій у цей період.

За оцінками учасників дослідження, ресурсний потенціал України залишається високим — у середньому 3,96 бала з 5. Інтеграція країни до спільного ринку ЄС у сфері критичної сировини отримала нижчу оцінку — 3,42 бала.

Натомість регуляторне середовище респонденти оцінили досить критично — у середньому 2,82 бала. Схожі настрої простежуються й у ставленні до законодавчої бази: майже половина опитаних (48%) вважають, що вона потребує серйозних доопрацювань для відповідності європейським стандартам. Лише 16% вважають її наближеною до норм ЄС, тоді як у 2024 році таку думку поділяли 18% учасників опитування.

Про виклики 

Серед головних викликів для бізнесу компанії називають кадрові та регуляторні чинники. Зокрема, 72% опитаних відчувають проблеми через мобілізацію ключових співробітників і брак кваліфікованих кадрів.

Другим за значимістю бар’єром стала взаємодія з органами влади без урахування умов воєнного стану та потреб іноземних інвесторів — про це заявили 42% респондентів.

Крім того, по 40% компаній відзначили високі ризики для міжнародних інвестицій та труднощі з плануванням діяльності, зокрема через затримку з продовженням строків дії спецдозволів або неможливість їх трансформації.

Серед додаткових бар’єрів для бізнесу компанії називають перебої з енергопостачанням (32%), відсутність доступу до портів і складну логістику (24%), вплив санкційної політики (20%) та корупційні чинники у сфері (18%). До цього переліку респонденти додають і специфічні виклики воєнного часу — зокрема близькість до лінії розмежування та обмеження експорту продукції.

Для подальшого розвитку галузі бізнес очікує передусім якісного регуляторного середовища (64%) та гарантій захисту права власності (60%). Важливим залишається й кадровий чинник: понад половина компаній (52%) наголошує на потребі у кваліфікованих спеціалістах. Серед інших очікуваних стимулів — податкові пільги (48%), доступ до нових ринків (36%), іноземні інвестиції та стабільність законодавчої бази (по 34%).

Раніше повідомлялось, що з вересня введено в експлуатацію Державний реєстр нафтових та газових свердловин, який містить інформацію про понад 12,5 тис. об’єктів.