В НБУ розповіли, коли підготують законопроєкт про віртуальні активи

Про це заявила перша заступниця голови Національного банку України  Катерина Рожкова в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".

За її словами, законопроєкт базуватиметься на європейській директиві MiCA, яка передбачає, що навіть забезпечені зрозумілими базовими активами токени прийнятні лише в тому випадку, якщо це забезпечення перебуває в Європі.

"Регулювання цього ринку в країнах ЄС зазвичай здійснюється спільно: центральні банки концентруються на токенах, які забезпечені валютами чи грошима, регулятори ринку цінних паперів або міністерства фінансів – на всіх інших", - підкреслила Рожкова.

Вона наголосила, що Україна разом з міжнародними партнерами чітко визначить, хто з регуляторів за що відповідатиме, але запевнила, що регулятором точно не буде Мінцифри через позицію Міжнародного валютного фонду.

"Тож якщо Мінцифри в авангарді передових технологій, їхній досвід та бачення варто використати при розробці законопроєкту", - вважає Рожкова.

Перша заступниця голови НБУ розповіла, що після ухвалення закону про віртуальні активи регулятор розроблятиме свої внутрішні нормативно-правові акти,  адже ринок потребуватиме упорядкування.

"Важливо зберегти макрофінансову стабільність, тож не можна, щоб віртуальні активи замінили собою гроші. Ми маємо забезпечити прозорість операторів з огляду на вимоги фінансового моніторингу, захистити фінансову систему від витоку капіталу, захистити населення", - переконана Рожкова.

Вона зазначила, що через розосередженість криптогаманців регулювати та обмежувати їх буде складно, а також є ризик легалізації та ухиляння від оподаткування.

"Не всі люди на цьому розуміються. Тому питання роботи з населенням вкрай важливе", - констатувала перша заступниця голови НБУ.

Також Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) розробила модель розподілу повноважень регуляторів на ринку віртуальних активів та нещодавно презентувала її місії МВФ та Раді з фінансової стабільності. Комісія пропонує виступати регулятором всіх віртуальних активів, пов’язаних з матеріальним активом, або asset-referenced token (ART), тоді як НБУ регулюватиме money token, для яких базовим активом є гроші. 

Легалізація криптовалюти

Україна зазнала значних економічних втрат через відсутність регулювання криптосфери, а саме: 48,8 мільярдів доларів доходів населення та компаній, а також 4 мільярдів доларів податкових надходжень. Рішенням цього питання повинен стати законопроєкт №10225-1, розроблений Мінцифри спільно з бізнесом. Він був зареєстрований у Верховній Раді у вересні 2024 року.

Законопроєкт №10225-1 передбачає:

• пільгове оподаткування доходів від операцій з криптою для фізичних осіб на 8 років: 5% у перші 3 роки, 9% у наступні 5 років і 18% після 8 років; 
•  податок на прибуток для криптопровайдерів збережеться на рівні 18% або 9% податку на виведений капітал за умови використання спеціального режиму Дія.City.