Про це інформує Dilo з посиланням на повідомлення Держспецзв’язку.

До переліку додали продукцію підсанкційних осіб, яку використовують у кіберзахисті, безпілотних системах, промисловій автоматизації, електронних комунікаціях та атомній енергетиці.

Зокрема, під обмеження потрапили засоби кібербезпеки та криптографії BI.ZONE, продукти “Аладдін Р.Д.” і “Смарт текнолоджіс”.

У сегменті безпілотних систем до списку додали програмні продукти “Фінкор” для керування БПС, навігації та радіоелектронної протидії, рішення групи компаній “Тихі крила”, “Константа-Дизайн” та Wheelies.

Яке обладнання потрапило під заборону

У промисловості та енергетиці до переліку увійшли спеціалізовані рішення “Атоменергопроекту” для оцінки безпеки та розрахунків реакторних установок, обладнання “Таврида Електрик” для диспетчеризації електромереж, а також продукти для релейного захисту.

У сфері електронних комунікацій заборона охопила рішення групи “Протей”, зокрема комплекси відеоконференцзв’язку, IP-АТС та платформи для мобільних мереж, а також BSS/OSS-продукти “Нексайн”.

До списку також внесли комунікаційне та радіообладнання НВО “Кайсант”, “Муромського радіозаводу” і Пермського телефонного заводу “Телта”.

Окремо додали системи біометричної ідентифікації та розпізнавання облич, відеоспостереження, аеронавігаційні рішення, системи електронного документообігу та спеціалізоване програмне забезпечення для управління інженерними даними.

Перелік формують на основі рішень Ради національної безпеки і оборони, введених у дію указами президента України. Його мета — обмежити використання технологій, пов’язаних із підсанкційними виробниками.

Нагадаємо, ще кілька місяців тому Держспецзв’язку розширила перелік забороненого ПЗ та обладнання до 2020 позицій. До списку вже входили, зокрема, продукти 1С, BAS, Kaspersky Lab та Dr.Web. За даними IT-Enterprise, державні компанії під час повномасштабної війни витратили понад 2,3 млрд грн на російське програмне забезпечення.