- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Від пшениці до овочів та кавунів: як війна змінює структуру посівів на Херсонщині
Аграрії деокупованої Херсонщини змушені адаптувати своє виробництво до екстремальних умов прифронтової зони. Постійні атаки ворожих дронів та знищення Каховської ГЕС радикально змінили перелік культур, які сьогодні вирощують у регіоні.
Як повідомляє Delo.ua, про це в ефірі "Вгору" повідомив голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко.
Чому фермери відмовляються від зернових
Головним ворогом пшеничних полів стали дрони-палії. Пшениця легко займається і може вигоріти вщент за лічені хвилини. Через це в 40-кілометровій зоні від Дніпра аграрії переходять на:
- Ріпак та соняшник: ці культури менш вразливі до пожеж, що дозволяє зберегти врожай навіть під час обстрілів.
- Овочівництво: господарства активно повертаються до вирощування овочів, використовуючи воду з Інгульця та встановлюючи автономні помпові станції. Держава підтримує цей напрям, компенсуючи до 80% витрат на системи зрошення.
- Баштанні: цьогоріч кавунами та динями планують засіяти близько 2 тисяч гектарів.
Виклики посівної 2026
Попри адаптацію, умови залишаються критичними. Окрім мінної небезпеки, фермери стикаються з полюванням БпЛА на сільгосптехніку та людей. Економічна ситуація також складна: зростання цін на пальне та добрива накладається на фінансові втрати від знищеного минулого року врожаю.
Загальна посівна площа в області на 2026 рік прогнозується на рівні 252,9 тисячі гектарів, з яких понад половину (140,9 тис. га) все ж займуть зернові та зернобобові.
Нагадаємо, станом на початок квітня в Україні вже засіяно 14% прогнозованих площ зернових. Найбільш активно роботи тривають у південних та центральних регіонах, де аграрії намагаються максимально використати весняну вологу.