- Категорія
- Новини
- Дата публікації
Військові грають в азартні ігри не більше інших українців – дослідження Kantar
Військовослужбовці в Україні грають в азартні ігри не частіше, ніж інші громадяни, хоча витрачають більше, однак проблема ігрової залежності серед військових не є масовою.
Як пише Delo.ua, про це повідомив президент Асоціації українських операторів грального бізнесу Олександр Когут з посиланням на результати дослідження міжнародної компанії Kantar.
"Давайте оперувати соціологічними цифрами й звернемось до дослідження, яке провела Kantar, де, зокрема, спеціально опитували військових. Проблема лудоманії для військових є перебільшеною. Дані соціології не підтверджують, що проблема ігрової залежності серед військових є масовою чи унікальною саме для цієї групи. Вони грають не більше, ніж середній українець", – розповів він.
За даними пресслужби асоціації, у репрезентативному всеукраїнському дослідженні Kantar брали участь чоловіки та жінки віком 18–69 років, які користувалися послугами гемблінгу протягом останніх трьох місяців. Онлайн-опитування тривало 20 хвилин і проводилося на базі Kantar Access Panel. Для забезпечення репрезентативності дослідники зверталися до Міністерства оборони щодо доступу до опитування військових.
Результати показали, що структура участі військових в азартних іграх загалом відповідає поведінці загальної аудиторії. Водночас, за даними дослідження, у найпопулярніший вид азартних ігор – онлайн-казино – військові грають навіть рідше, ніж середньостатистичні українці. Опитування також показало, що середній чек військових становить 3100 грн, тоді як середній показник по країні – 2700 грн. Це пов’язують із тим, що середній рівень доходу військовослужбовців є вищим.
"Українці схильні переоцінювати поширеність азартних ігор серед військових: більш ніж 50% вважають явище масовим, хоча лише близько 20–25% особисто знають когось із військових, хто коли небудь грав", – цитує асоціація авторів дослідження.
Ініціативи обмежити гру військових та можливі наслідки
У 2025 році низка високопосадовців і депутатів публічно пропонували обмежити гру військових в інтернет-казино.
Керівник Державного агентства з контролю грального та лотерейного бізнесу в Україні PlayCity Геннадій Новіков заявив, що такі обмеження можуть призвести до перетікання попиту на нелегальні платформи.
"Якщо ми забороняємо легальних організаторів для військових, і нічого в цей же час не робимо з нелегальним ринком, у такому випадку існує високий ризик, що значна частина попиту просто перейде у тінь, де відсутні будь-які обмеження та захисні механізми", – наголосив він в інтерв'ю агенції "Інтефакс-Україна", що було опубліковане наприкінці лютого.
В Асоціації українських операторів грального бізнесу вважають, що обмеження можуть стосуватися лише ліцензованих операторів, тоді як нелегальні майданчики залишаться доступними, оскільки влада не може заблокувати російські нелегальні казино в українському сегменті інтернету.
"Для нас результат будь-яких адміністративних обмежень для українських військових є дуже очевидним та прогнозованим: військові, яких обмежать, миттєво перейдуть на нелегальні майданчики, які до цих пір не заблоковано", – вважає Когут.
На його думку, рішення про обмеження для військових "буде хорошим подарунком нелегалам".
"Тому що в результаті – військові грати не припинять, а суттєвих втрат зазнають – державний бюджет і легальні ліцензовані оператори. В плюсі – залишаться нелегали. Ми дуже сподіваємося, що можновладці не приймуть рішення проти держави", – каже Когут.
Легальний ринок vs "нелегали"
За оцінками Kantar, Gradus та Factum, частка нелегального сегмента українського грального ринку становить від 39% до 53%. Легальний ринок оцінюється приблизно у 59,6 млрд грн на рік, тоді як нелегальний – у 37,7–66,5 млрд грн.
Олександр Когут вважає, що розвиток нелегального сегмента може створювати ризики для безпеки.
"90% нелегальних платформ – родом із РФ. Російські платформи по замовленню російських спецслужб можуть легко використовуватися свої майданчики для нелегального збору даних про наших військових і головне – для вербування", – наголосив він.
Очільник асоціації додав, що в 2026 році буде проведено ще одне дослідження Kantar, а також окреме дослідження проведе "Центр відповідальної гри". Когут обіцяє оприлюднювати всі результати досліджень і зазначає, що станом на сьогодні легальна індустрія зацікавлена моніторити цей ринок, щоб уникати безпідставних звинувачень. "Наразі ми сьогодні можемо впевнено сказати, що масова лудоманія в армії – це звичайний фейк", – підсумував він.
Водночас, на думку глави PlayCity Генадія Новікова, один зі способів утримати гравців у правовому полі й знизити привабливість тіньового сектору – зробити легальну гру доступною й зрозумілою.
Своєю чергою Когут зазначає, що держава має зробити продумані кроки назустріч білому бізнесу. "Наприклад, легальна індустрія до цих пір не отримала від НБУ можливість користуватись BankID – один зі швидких способів реєстрації та ідентифікації. Реєстрація у нелегалів швидка та часто – майже анонімна. Нелегали сьогодні мають перевагу", – наводить приклад Когут.
Крім того, як кажуть в асоціації, у "нелегалів" відсутні маркетингові обмеження і дозволено грати за криптовалюту, не працюють захисні механізми responsible gambling, які вважаються обов’язковими для ліцензованих компаній. Вони не платять податки, без проблем залучають підлітків, лудоманів, і фактично їхній бізнес не контролюється державою. Натомість легальні казино платять податки, мають ліцензії, здають звітність і виконують вимоги регулятора: вони не допускають до гри неповнолітніх, діють виключно в рамках всіх маркетингових обмежень, виконують вимоги responsible gambling та перевіряють в автоматичному режимі своїх клієнтів на наявність в реєстрі лудоманів.
Асоціація українських операторів грального бізнесу – незалежна саморегулівна організація, що об’єднує найбільших в Україні ліцензованих операторів гральної індустрії. Метою діяльності асоціації є сприяння розвитку легального ринку азартних ігор, формування прозорих правил роботи, підвищення стандартів відповідальної гри та протидія нелегальному гральному бізнесу. Члени асоціації сплачують 79% усіх податкових надходжень галузі.