Внесок українських біженців у бюджет Чехії вдвічі перевищив гуманітарні витрати на них

Про це свідчить аналіз Міністерства праці та соціальних справ Чехії.

Аналіз Міністерства праці та соціальних справ засвідчив, що завдяки активній участі біженців у чеському ринку праці загальний баланс доходів і витрат залишається позитивним. Особи з тимчасовим захистом приносять у систему більше коштів, ніж отримують.

Ці дані є конкретною відповіддю на твердження про зворотне. Чехія зобов’язалася підтримувати людей, які рятуються від війни, і виконує це зобов’язання від самого початку, зазначили в міністерстві.

Про підтримку біженців та витрати

Державні витрати на підтримку українських біженців включають гуманітарні пільги, які стали доступними з 1 вересня 2024 року після завершення періоду безоплатного надзвичайного розміщення, а також нормативні витрати на житло. Це частково спричинило незначне зростання витрат у другій половині минулого року, йдеться у звіті.

Додатково, з лютого 2025 року збільшилися виплати для осіб з обмеженими можливостями.

Фінансування охоплює сфери охорони здоров'я, освіти та міжнародної допомоги. У розрахунок державних доходів, окрім страхових внесків, включені ПДВ, акцизний податок та інші надходження. Загалом Чехія витратила близько 63 мільярдів крон на підтримку України та осіб із тимчасовим захистом.

Залучення біженців до ринку праці

Зазначається, що позитивні тенденції чітко відображаються на балансі доходів і витрат. Вже зараз доходи від роботи біженців у Чехії принесли країні щонайменше 54 мільярди крон. Найбільшу частину цих доходів становлять виплати працівникам-біженцям, які зайняли вакантні посади в різних секторах економіки, пояснила керівник групи аналізу впливу.

Кількість біженців, залучених до ринку праці, стабільно зростає. На даний момент Міністерство праці та соціальних питань реєструє близько 150 тисяч трудових відносин.

Структура зайнятості за професіями майже не змінюється, і більшість осіб із тимчасовим захистом продовжують працювати на низькокваліфікованих посадах, таких як допоміжні робітники в будівництві та виробництві.

Про вразливі категорії, гумдопомогу, захист

Вразливим особам, які не можуть працювати, зокрема дітям, людям похилого віку та особам з інвалідністю, держава надає гуманітарну допомогу.

Це єдина форма прямої фінансової підтримки, на яку мають право особи з тимчасовим захистом у Чехії. В окремих випадках вони можуть отримати одноразову невідкладну допомогу.

За даними Міністерства праці та соціальних питань, 7 із 10 біженців, які отримують гуманітарну допомогу, належать до вразливих груп населення, при цьому більше половини з них — це діти.

Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ Чехії, тимчасовий захист у зв'язку з російською агресією в Україні отримали 397 тисяч осіб.

Найбільша частка біженців зосереджена в Празі, де наразі налічується майже 103 тисячі осіб. Наразі гуманітарну допомогу отримують лише 92 тисячі осіб, що складає щомісячні витрати близько 760 мільйонів крон.

Однак ці витрати порівняно з іншими формами державної допомоги виглядають значно меншими: у 2024 році держава виплатила гуманітарну допомогу на суму майже 8 мільярдів крон. Для порівняння, допомога по догляду становила 41,3 мільярда крон, батьківська допомога — понад 29 мільярдів, житлова допомога — 20,3 мільярда, а витрати на пенсії за віком склали 585 мільярдів крон.

Імігранти з України суттєво допомагають вирішити багаторічну проблему нестачі робочої сили в Чехії. Біженці не витісняють чеських громадян з ринку праці, а, навпаки, відповідають на потреби ринку. Їхнє споживання та сплата податків також сприяють поповненню державного бюджету. Деякі недостовірні твердження щодо українських біженців, що нібито вони лише отримують пільги, є неправдивими. Українці приїхали до Чехії не за допомогою, а щоб вижити, і більшість з них прагне подбати про себе та активно інтегруватися в суспільство, підсумувавали в міністерстві.

Нагадаємо, станом на кінець листопада 2024 року за кордоном перебувало 5,2 млн українських біженців. Більшість українських біженців, близько 3,7 мільйона осіб, виїхали через західні кордони, в той час як 200 тисяч потрапили до Європи через Росію та Білорусь.