Вступ до українських вишів без НМТ: МОН розширить перелік іноземних іспитів

Як пише Delo.ua,  про це інформує "Інтерфакс-Україна" з посиланням на повідомлення заступникв міністра освіти і науки Миколу Трофименка.

Альтернатива НМТ за кордоном

"Сьогодні задача системи - це збереження людей, створення максимально комфортних умов для того, щоб людину провести від завершення закладу середньої освіти до університету, щоб зберегти її в системі", - наголосив Трофименко.

Зазначається, що національний мультипредметний тест не планують скасовувати чи замінювати, адже НМТ довів свою ефективність, зокрема й для абітурієнтів за кордоном. Водночас уже наступного року відомство розширюватиме перелік національних іспитів інших країн, результати яких зможуть визнаватися як додаткова альтернатива НМТ під час вступу до українських закладів вищої освіти.

Як пояснив Трофименко, йдеться не про масову практику, а про індивідуальні випадки. Якщо абітурієнти звертатимуться з результатами закордонних іспитів, держава готова їх визнавати, адже зацікавлена в тому, щоб молоді люди залишалися в українській системі освіти. При цьому вступники й надалі матимуть можливість складати НМТ за кордоном, а за наявності результатів іноземного національного іспиту - використати їх замість НМТ.

У МОН зазначають, що така опція передбачена для того, щоб не створювати додаткових бар’єрів для абітурієнтів. Крім того, йдеться переважно про сильних студентів, адже складання іноземних національних іспитів, зокрема матури, потребує високого рівня підготовки, знання мови та серйозних знань, особливо з математики, де вимоги часто вищі, ніж в Україні.

Коментуючи навчання української молоді за кордоном, у міністерстві підкреслюють, що ключове завдання держави — створити умови, за яких студенти бачитимуть перспективи для навчання, розвитку та роботи саме в Україні. Зокрема, МОН активно співпрацює з університетами над упровадженням дуальних освітніх програм, які дозволяють студентам поєднувати навчання з роботою вже з другого курсу. Такий формат вигідний і для бізнесу, і для закладів вищої освіти, а також сприяє оновленню матеріально-технічної бази.

Особливий акцент у міністерстві роблять на розвитку ІТ-сфери, а також енергетичних та інженерних спеціальностей, які нині є пріоритетними. За словами представників МОН, поєднання реального сектору економіки з системою освіти вже дає позитивні результати й залишається одним із ключових напрямів освітньої політики держави.

Нагадаємо, у державному бюджеті України на 2026 рік закладено 6,6 млрд гривень на виплату академічних та іменних стипендій студентам закладів освіти. Це на 1,2 млрд грн більше, ніж було передбачено у 2025 році.