Потоки Міноборони на 40 млрд грн: хто годує ЗСУ

У 2026 році сукупну потребу в харчуванні армії Міністерство оборони оцінило приблизно у 40 млрд грн. Першу хвилю закупівель оголосили на 37 млрд грн, а 16 початкових договорів уклали на 27,5 млрд грн. Це один із найбільших гарантованих ринків збуту для українських харчових дистриб'юторів, але він залишається складним для класичного ритейлу й навіть для частини переможців тендерів.

• Хто отримує найбільші контракти
• Які компанії постачають їжу військовим
• Хто визначає, скільки має їсти військовий
• Як рухається замовлення від частини до постачальника
• Що саме купує держава на 40 млрд грн
• Скільки калорій передбачено для військового
• Від "золотих яєць" до ДОТ
• На чому заробляють постачальники і чим небезпечний демпінг
• Сухпайки: великі замовлення, які складно виконати
• Що змінила реформа і яким став ринок

Хто отримує найбільші контракти

Найактуальніший публічний зріз постачальників можна скласти за договорами на 2026 рік. Наприкінці 2025-го ДОТ (Державний оператор тилу) уперше законтрактував постачання продуктів за Каталогом одразу на весь наступний рік: у межах першої та другої закупівель уклали 16 договорів загальною максимальною вартістю 27,5 млрд грн.

Однак уже в березні та на початку квітня Агенція оборонних закупівель ДОТ розірвала договір із "Черкаським м’ясокомбінатом" на 1,2 млрд грн і два договори з "Юсмаком" на 3,5 млрд грн. За даними StateWatch, обидві компанії зірвали постачання перших партій. Після цього агенція почала повторні та додаткові торги.

Станом на 27 липня 2026 року сукупна максимальна вартість контрактів за Каталогом, без урахування підтверджених розірвань, становила близько 40,3 млрд грн, за підрахунком Delo.ua на основі договорів у Prozorro.

Сім найбільших постачальників зосередили близько 37,2 млрд грн, або понад 92% цього зрізу. Майже половина загальної суми — близько 19,6 млрд грн — припадала на двох лідерів: "Буський консервний завод" і "Трейд Граніт Інвест".

Розрахунок охоплює дві початкові закупівлі та додаткові процедури від січня до червня, зокрема торги від 17 червня UA-2026-06-17-013530-a та UA-2026-06-17-013571-a.

Суми договорів не можна прирівнювати до фактичного виторгу компаній або вже сплачених коштів. Контракт визначає граничний обсяг, тоді як частини замовляють продукти відповідно до поточної потреби. Максимальну суму можуть зменшити, а договір — достроково припинити. Наприклад, у травні контракт із "Флавакор" на 3,5 млрд грн розірвали через технічну помилку.

Отже, рейтинг показує контрактний портфель на конкретну дату, а не сталі частки ринку. Єдиного загальнонаціонального монополіста публічні дані не виявляють, однак у межах регіону переможець лота фактично стає головним оператором. Тому розірвання одного великого договору здатне швидко змінити розподіл ринку.

Які компанії постачають їжу військовим

Попри назви на кшталт "м’ясокомбінат" або "консервний завод", переможець загальних торгів не може постачати лише власну продукцію. Контракт вимагає забезпечити всі 360 позицій Каталогу — від картоплі, молока і хліба до риби, фруктів, шоколаду та спецій. Тому підрядник фактично є торговельно-логістичним інтегратором, який купує товари у багатьох виробників і доставляє їх до частин.

Серед найбільших актуальних операторів:

• "Буський консервний завод" належить Олені Мурановій, Олександру Лапшину та Роману Солов’ю. В армійських контрактах він постачає весь Каталог.
• "Трейд Граніт Інвест" — київська торговельна компанія, створена у лютому 2022 року. Власниця — Юлія Павліченко. У 2024 році після лабораторного підтвердження невідповідності партії тушкованої свинини стандартам ДОТ розірвав із компанією договір на понад 2 млрд грн і тимчасово обмежив її участь у торгах. Після виконання умов обмеження зняли достроково, а частину наступних тендерних рішень компанія оскаржувала в судах, повідомляло NGL.media.
• "Гранд Консалт" належить і управляється Віталієм Торбою. До листопада 2024 року власницею була Тетяна Глиняна, підозрювана в окремому провадженні НАБУ щодо попередніх закупівель харчування для армії.
• "Охтирка м’ясопродукт" із Сумської області належить Олександру Капуснику та Альоні Мороз і працює у державних закупівлях щонайменше з 2016 року.
• "Флавакор" зареєстрований у 2023 році, власник і керівник — Андрій Гук. Великі державні харчові підряди компанія почала отримувати у 2025 році.

Згадки про провадження чи підозри не означають доведеної вини компаній або їхніх посадовців. Юридичну відповідальність встановлює суд.

Хто визначає, скільки має їсти військовий

Перед повномасштабним вторгненням законодавчо визначена чисельність ЗСУ становила 261 тисячу осіб, з яких 215 тисяч — військовослужбовці. Це була штатна, а не обов’язково фактична чисельність. Точну актуальну кількість держава не розкриває, є лише згадки деяких чиновників про 1,2 млн осіб.

Найобережніша оцінка після початку великої війни — близько мільйона людей. Водночас цей мільйон не можна автоматично вважати базою одержувачів контрактів ДОТ: Сили оборони охоплюють не лише ЗСУ, а й інші військові формування та органи, частина яких має власні системи закупівель і забезпечення.

Загальні норми харчування встановлює Кабмін. Постанова №426 від 29 березня 2002 року визначає загальновійськові, льотні, морські, лікувальні, польові та інші норми. Міноборони затверджує Каталог і порядок його застосування та технічні вимоги.

У частині меню складають начальник продовольчої служби разом із начальником медичної служби, начальником їдальні та кухарем, а затверджує командир. Ураховують бойові завдання і навантаження, режим служби, сезон, наявність продуктів, можливості кухні та побажання особового складу.

Після приймання продукти передають зі складу до стаціонарних або польових їдалень, кухонь і пунктів харчування. Окремо розміщені підрозділи отримують їх за накладними та готують на власних кухнях. 

Нормативи допускають і документально оформлену видачу продуктів окремим військовослужбовцям, але не встановлюють її як загальне правило для всіх, хто мешкає поза частиною. Постачальник лише привозить замовлену кількість, а розподіл здійснює продовольча служба під відповідальністю командира.

Як рухається замовлення від частини до постачальника

З 1 січня 2026 року тилове забезпечення та закупівлі озброєння зосереджені в єдиній Агенції оборонних закупівель. Харчі, речове майно та пальне вона купує переважно через Prozorro.

Ланцюг постачання має п’ять етапів:

1. Частина формує заявку відповідно до чисельності та меню.
2. Агенція передає замовлення регіональному постачальнику.
3. Компанія закуповує товари, зберігає їх і комплектує партії.
4. Продукцію доставляють із дотриманням строків і температурного режиму.
5. Після приймання агенція платить; за порушення вимагає заміни, накладає штраф або розриває договір.

Цикл переходить у DOT-Chain Food, яка об’єднує частини, постачальників і агенцію та звіряє обсяги і строки в заявках і накладних. За даними Міноборони, система автоматизує понад 45 тисяч документів щотижня, а цикл забезпечення скоротився вчетверо.

Для держави продуктом підрядника фактично є безперервна логістична послуга: він відповідає за весь ланцюг, навіть якщо сам не вирощує овочі, не виробляє сир і не пече хліб.

Що саме купує держава на 40 млрд грн

Основний сегмент — постачання за Каталогом із 360 найменувань: м’яса, риби, молочної продукції, яєць, овочів, фруктів, круп, макаронів, хліба, напоїв, спецій, меду, шоколаду та інших товарів. Це перелік продуктів, а не готових страв.

Частина складає меню, формує заявку, а штатні кухарі готують їжу у стаціонарній або польовій їдальні. Каталог дає змогу формувати різноманітне, зокрема веганське, халяльне або кошерне меню.

"Комплект продуктів" у тендері — не коробка з фіксованим вмістом, як сухпайок, а розрахункова одиниця, ціну якої формують на основі всіх позицій Каталогу. Фактична поставка залежить від заявки військової частини: постачальник може привезти картоплю, м’ясо, хліб і воду, а не однакову кількість кожного із 360 товарів.

Тому загальна сума договору є лише максимальною вартістю можливих поставок. Фактичні виплати залежать від кількості людей на забезпеченні, заявок, асортименту і реально доставлених продуктів.

Скільки калорій передбачено для військового

Чинні правила не встановлюють окремої мінімальної калорійності гарячого харчування для тилу та фронту. У стаціонарній або польовій їдальні енергетична цінність має становити не менш як 3500 ккал на військовослужбовця на добу. Меню можуть посилювати з урахуванням завдань, навантаження та умов служби.

Норматив у 3500 ккал діє щонайменше від затвердження порядку застосування Каталогу у 2020 році. Звичайний добовий польовий набір має приблизно таку саму калорійність і складається зі сніданку, обіду та вечері. До нього можуть входити готові супи або борщ із м’ясом, каші чи овочі з м’ясом, галети, сухарі, чай, кава, цукор, мед, джем і спеції.

Для військових, які безпосередньо виконують бойові завдання у складних польових умовах, передбачено посилений набір приблизно на 4100 ккал. До базового раціону додають сухофрукти, шоколад, печінковий паштет, готову м’ясну страву, печиво, каву, цукор і жувальну гумку; кожен прийом їжі має безполуменевий нагрівач. Посилені набори існували щонайменше з 2017 року, а постанова Кабміну №987 у серпні 2025 року закріпила їх оновлений склад.

Від "золотих яєць" до ДОТ

У січні 2023 року журналістське розслідування оприлюднило контракт Міноборони з ТОВ "Актив Компані", у якому яйця коштували 17 грн за штуку — приблизно у 2,3 раза дорожче за ринкові 7,3 грн. Після розголосу ціну знизили до 9 грн. Згодом RFE/RL Schemes виявило завищення цін і в контрактах щонайменше чотирьох інших великих постачальників.

За версією НАБУ, пов’язані постачальники завищували ціни на найбільш затребувані картоплю, капусту, м’ясо та олію, натомість рідко замовлювані малину й абрикоси оцінювали нижче ринкової. Так, середня ціна комплекту виглядала прийнятною. Зокрема, "ОК Ленд Фуд" постачала капусту по 37 грн/кг за орієнтовної ринкової ціни 11 грн, а картоплю — по 20 грн/кг проти близько 6 грн.

Дві компанії, які, за даними НАБУ, контролювала одна власниця, могли незаконно отримати понад 733 млн грн, а зниження цін на 11 найбільш затребуваних продуктів дало змогу запобігти ймовірному заволодінню ще 788 млн грн. П’ятьом учасникам повідомили про підозру, Тетяну Глиняну у квітні 2025 року оголосили в розшук, а у вересні розслідування завершили. Обвинувального вироку наразі немає.

На чому заробляють постачальники і чим небезпечний демпінг

Економіка контракту залежить від граничної ціни кожного товару та загальної ціни комплекту, за якою порівнюють тендерні пропозиції. Граничні ціни запровадили після скандалу 2023 року, щоб не дозволяти завищувати вартість популярних продуктів.

Ризик залишається, бо різні позиції замовляють із різною частотою. Учасник може суттєво здешевити рідкісний товар і залишити ціни на ходові продукти ближчими до верхньої межі. Водночас надто низька загальна пропозиція також загрожує зривом.

За результатами первинного контрактування, оприлюдненими у грудні 2025 року, очікувана ціна комплекту становила 171,5 грн, а середня договірна — близько 128 грн. Різниця між очікуваною і договірною вартістю становила 9,26 млрд грн; це розрахункова контрактна економія, а не вже підтверджена економія після виконання. Найдешевший контракт уклали по 123,5 грн, але згодом розірвали разом із двома іншими великими договорами через зриви поставок.

Отже, значна знижка може означати як ефективну конкуренцію, так і помилку в розрахунках або надто малу маржу. Постачальник має авансувати запаси, домовитися з десятками виробників, врахувати сезонні ціни, логістичні втрати та можливе відбракування. Тому великий контракт не гарантує великого прибутку.

Сухпайки: великі замовлення, які складно виконати

Постачання за Каталогом є передусім дистрибуцією, а виготовлення сухпайків — контрактним виробництвом і складанням. Стандартний набір містить 14 компонентів із різними виробничими циклами. Навіть м’ясні виробники зазвичай купують галети, сухарі, чай, каву, спеції, серветки та пакування в інших компаній.

За аналізом StateWatch, у 2024–2025 роках у тендерах брали участь 12 компаній, постачальниками стали дев’ять. "Партнер Юкрейн" отримала 25 договорів на 550,25 млн грн, або 38% загальної суми, а "Діджител" наприкінці 2025 року уклав шість договорів на 292,8 млн грн.

Станом на травень 2026 року 58% із 201 лота на сухпайки, оголошених від початку 2024-го, завершилися безуспішно або були скасовані. Ринку досі бракує компаній, здатних швидко зібрати весь набір, провести лабораторні випробування й вчасно поставити великі партії.

Що змінила реформа і яким став ринок

Після створення ДОТ і переходу до Prozorro ринок став публічнішим: видно учасників, ціни, договори, додаткові угоди та частину причин розірвання. Держава встановила граничні ціни, посилила лабораторний контроль і цифровізує заявки. У першому кварталі 2025 року ДОТ наклав понад 6 млн грн штрафів за фальсифіковану продукцію.

Проте прозорість не усуває економічних обмежень. Великий регіональний лот потребує значного оборотного капіталу й логістичної інфраструктури, а Каталог винагороджує не лише низьку ціну, а й уміння правильно оцінити майбутній асортимент. Тому учасників торгів може бути багато, але коло компаній, здатних безперервно виконувати мільярдний контракт, значно вужче.

За своєю суттю харчування ЗСУ стало державним B2B-ринком дистрибуції. Його переможець — не обов’язково найбільший виробник або супермаркет, а компанія, яка може профінансувати запаси, зібрати продукцію десятків виробників, пройти контроль і вчасно доставити замовлення за ціною, що залишає маржу після тендерної знижки. Саме ця операційна спроможність дедалі більше визначає, хто годує українську армію.