Я вже не вивожу! Або коли шукати підтримки у психолога?

Виходячи з мого досвіду роботи, психологічної підтримки можуть потребувати абсолютно різні групи людей. Звісно, загальним знаменником буде війна. Це і люди, які пережили окупацію, які втратили все і змінили місце проживання, близькі військових, волонтери, соціальні працівники і, звісно, їхні діти.

Чому? Варто лише поглянути на найпоширеніші ситуації, які викликають необхідність психологічної підтримки. В цьому списку: втрата близької людини, зміна місця проживання, загроза життю та здоров’ю близьких, переживання травматичних подій. Щодо останнього – то травматичні події не обов’язково переживати особисто. Про них можна просто чути, або переглядати відео: зруйновані міста, жорстокі страти інші жахливі кадри. Такий підхід розширює потенційну аудиторію, що потребує психологічної підтримки, до аудиторії найбільших телеграм-каналів.

Як бачите, майже кожен з нас може обрати для себе одразу декілька пунктів. Втім, кожна особистість опановує стрес та його виклики по своєму. Комусь це вдається самостійно, спираючись на себе і за рахунок внутрішнього ресурсу, хтось шукає допомоги у близьких, друзів, знайомих, а дехто – звертається до зовнішньої підтримки. 

Основним сигналом можна вважати момент, коли ви починаєте розуміти, що самостійно не можете впоратись з ситуацією, в якій опинились. Є також ціла низка симптомів, які свідчать про те, що ви "не вивозите". До них відносять відчуття тривоги, дратівливість, зниження концентрації і уваги, апатію, постійну втому або зайву активність, головні, серцеві, м'язові болі, зловживання алкоголем, ліками, проблеми в навчанні або на роботі у виконанні завдань. 

Все це сигнали, на які варто звернути увагу. Ви почуваєтесь суб’єктивно погано і це вас не влаштовує, до того ж відбувається довгий час. Якщо ж ви йдете за підтримкою до інших людей, вашого ресурсу вам не вистачає, тоді вам потрібна професійна допомога.

Шлях психологічної підтримки дуже індивідуальний. Тут, як з пігулками чи антибіотиками, немає стандартного фіксованого курсу. Для загальної консультації може вистачити однієї зустрічі. Якщо ж говорити про психокорекцію, то залежно від запиту клієнта, тривалість складатиме від 10-15 консультацій. Але треба зауважити, що все дуже індивідуально. 

Зараз в Україні вже зрозуміли важливість питань ментального здоров’я та психосоціальної підтримки населення. Соціальні працівники і психологи вже отримують навички для роботи з людьми, які зазнали впливу кризових подій або надзвичайних ситуацій у контексті війни Росії проти України.

Однією з таких програм є "Психосоціальна підтримка в громадах під час криз і надзвичайних ситуацій" розроблена національним університетом Києво-Могилянська академія за підтримки GIZ Ukraine (проект Developing service structures and training capacities for psychosocial support in Eastern Ukraine). Тому кількість сертифікованих фахівців з відповідними навичками буде поступово зростати. 

Важливо розуміти, що психічне здоров’я – це емоційне, психологічне та соціальне благополуччя людини. Воно охоплює різні аспекти її життя, включаючи думки, почуття, поведінку та стосунки з іншими людьми. А підтримка психологічного здоров'я, забезпечує повноцінне функціонування людини в цих сферах.

Якщо ж ви не можете або не маєте змоги звернутися до психолога у вашому населеному пункті або місцевості, то для самостійної боротьби зі стресом використовують наступні техніки: "заземлення", "безпечне місце", "дихання квадратом", "думати по-іншому", "поміркуй та проаналізуй", "наповни себе позитивом". Їх опис можна знайти самостійно онлайн.

І звісно ж, все це не відміняє щоденної турботи про себе: 

• Знаходити час на відпочинок: спати 7-8 годин, присвячувати вихідні звичним улюбленим заняттям.
• Прогулюватись на свіжому повітрі.
• Знаходити ресурси для себе. Йдеться про заняття, які дають почуття радості і задоволення: музика, читання, перегляд фільмів, прoгулянка тощо.
• Займатися спортом та іншими активностями: танцями, релаксацією, дихальною гімнастикою, йогою, медитацією, масаж.
• Звертатися за підтримкою до близьких, друзів, людей, з якими можна обговорити різні речі.
• Говорити про свої почуття, проявляти їх.

І пам’ятайте, що зворотній шлях з депресії і пригніченого стану є набагато складнішим і довшим, ніж вище перелічена рутина, яка може здаватися вам банальщиною.