ЄС оцінив прогрес України, але навряд чи прийме рішення щодо її вступу до блоку найближчим часом, - ЗМІ

Видання пише, що самміт відбудеться напередодні великого візиту лідерів ЄС до України наприкінці цього тижня(30 січня-5 лютого), який має надіслати сигнал солідарності та спонукати Київ продовжити реформи, необхідні для можливого членства в ЄС, майже через рік після того, як Росія розпочала своє вторгнення.

Президент Європейської ради Шарль Мішель, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн та головний дипломат ЄС Жозеп Боррель мають зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у п'ятницю, а у четвер відбудуться консультації між Європейською комісією та урядом України.

Згідно з проектом комюніке, з яким ознайомився Euractiv, лідери ЄС та України мають намір підтвердити, що "майбутнє України та її громадян перебуває в Європейському Союзі" та "свою відданість підтримці подальшої європейської інтеграції України".

"ЄС визнав значний прогрес, який Україна продемонструвала останніми місяцями у досягненні цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС, привітав зусилля України щодо проведення реформ у такі скрутні часи та закликав країну продовжувати йти цим шляхом і виконувати зазначені умови. у висновку Комісії за її заявкою на членство для просування до майбутнього членства в ЄС", - цитує видання проект комюніке.

Окрім очікуваних формулювань щодо вступу до ЄС, очікується прогрес у таких галузях, як безмитний доступ для українського експорту, доступ до зони вільної від роумінгу та включення в єдину зону платежів у євро.

Обидві сторони також мають намір підписати меморандум про взаєморозуміння про стратегічне партнерство у сфері відновлюваних джерел енергії.

Для консультацій між Комісією та урядом виконавча влада ЄС ще не опублікувала порядок денний, але, швидше за все, обговорюватимуться фінансування України та реконструкції, заявка країни на членство в ЄС та можливі нові санкції проти Росії.

За словами кількох дипломатів ЄС, саміт цього тижня також буде присвячений управлінню очікуваннями, незалежно від того, який сигнал він має надіслати.

Очікується, що посли ЄС погодять остаточний варіант комюніке саміту у вівторок (31 січня).

Держави-члени за останні тижні були залучені до дискусії через позитивне формулювання тексту щодо перспективи членства України в ЄС, повідомили Euractiv чотири дипломати ЄС.

Польща, три прибалтійські держави та Україна наполягають на формулюваннях, які б вказували Києву на те, що його подання заявки на членство може бути прискорене.

"Ми очікуємо від саміту підтримки для України та чіткої оцінки досягнутого нею прогресу", - сказав Euractiv східноєвропейський дипломат ЄС.

"Хоча це просто заява, слова мають значення, тому ми наполягаємо на більш обнадійливій версії тексту", — додав дипломат.

У червні Європейська комісія рекомендувала Україні статус кандидата в члени ЄС при тому розумінні, що Київ зробить низку законодавчих та політичних кроків, які дістали назву семи рекомендацій.

Ці рекомендації включали ухвалення законодавства про процес відбору суддів Конституційного суду країни на конкурсній основі, посилення боротьби з корупцією, гармонізацію регулювання ЗМІ зі стандартами ЄС та захист національних меншин.

Видання зазначає, що скільки Київ останніми місяцями просував реформи, українські лідери висловили сподівання, що їхня країна може приєднатися до блоку в найближчому майбутньому, можливо, навіть протягом наступних двох років. Але, всупереч рішенню надати Києву статусу кандидата в червні минулого року, перспектива вступу України найближчим часом залишається малоймовірною.

"Більшість великих держав-членів не прийме надто позитивних формулювань — не в останню чергу тому, що узгодженому формулюванню навряд чи виповниться місяць, тому ніхто не готовий відновити складну дискусію, яку ми щойно завершили", — сказав виданню один із дипломатів ЄС.

Декілька дипломатів ЄС заявили, що формулювання у проекті декларації стало "надто прогресивним для деяких більш скептично налаштованих держав-членів, і очікується опір з боку Франції, Німеччини, Іспанії, Нідерландів, Португалії, Данії та Бельгії".

Більш скептично налаштовані держави-члени вважають посилання на "значний прогрес" надто передчасним і таким, що "передбачає нормальні кроки в процесі вступу", оскільки офіційної оцінки прогресу України ще не було представлено.

Вони хотіли б дотримуватися формулювань, використаних на червневій Європейській раді, та узгодженого процесу, в рамках якого очікується, що Європейська комісія надасть проміжну оновлену інформацію про прогрес України у виконанні семи вимог, встановлених ЄС для початку переговорів про вступ.

Це оновлення надходитиме на додаток до регулярної оцінки, що проводиться в рамках щорічного пакету розширень Комісії, який регулярно публікується у жовтні, де, ймовірно, будуть додані додаткові рекомендації.

У приватних бесідах офіційні особи ЄС, які працюють над цією справою, зазначили, що Україна досягла значного прогресу в ухваленні нового закону про ЗМІ та просуванні ключових кандидатур до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури країни.

"Враховуючи, що це країна, яка перебуває у стані війни, вони справді доклали величезних зусиль, щоб виконати те, що вимагає від них процес розширення", — сказав Euractiv один із чиновників ЄС, обізнаний із цього питання.

У той час як Україна оголосила про реформу Конституційного суду та процедуру призначення суддів, Венеціанська комісія, як і раніше, стурбована повноваженнями та складом консультативної групи експертів, орган, який обирає кандидатів до суду.

"Зберігаються прогалини у верховенстві закону та узгодженні судової системи, а також у боротьбі з корупцією, при цьому деякі реформи, ймовірно, вимагатимуть подальшого узгодження із законодавством ЄС надалі", - додав представник ЄС.

З цією метою у проекті декларації саміту йдеться, що "реформа Конституційного суду та процедура відбору політично незалежних та кваліфікованих конституційних суддів залишаються життєво важливими для зміцнення стійкості України".

Нагадаємо, нещодавно прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна хоче вступити до Європейського Союзу упродовж двох років.

Близькі союзники України в ЄС, такі як Польща та країни Балтії, рішуче підтримують прагнення Києва до членства, вважаючи його демократією, що протистоїть агресору.  Однак багато представників старої гвардії ЄС набагато обережніші, оскільки Україна — глобальна сільськогосподарська наддержава — може послабити їхні власні повноваження та пільги.  Україна та Польща із загальним населенням у 80 мільйонів людей можуть об'єднатися, щоб змагатися з Німеччиною як політична сила в Європейській раді, і деякі стверджують, що Київ стане надмірним тягарем для бюджету ЄС.

Також нагадаємо, що 1 липня 2022 року Президент Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Денис Шмигаль, а також речник Верховної Ради Руслан Стефанчук підписали спільну заяву, яка свідчить про єдність усіх гілок влади на європейському курсі України.

23 червня 2022 року Європейська рада вирішила надати Україні та Молдові статусу кандидатів у члени Європейського союзу.