Рада прийняла закон про реформу корпоративного управління

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Про це йдеться на сайті Мінекономіки.

Зазначається, що даний закон сприятиме покращенню умов корпоративного управління, посиленню відповідальності наглядових рад, а також приведенню українського законодавства у відповідність до стандартів ОЕСР, враховуючи воєнний стан.

"Не пройшло і ….10-ть років) Якщо точніше тільки 9-ть років цей закон чекав свого прийняття)", - написав народний депутат Ярослав Железняк

За словами першої віцепрем'єр-міністерки – міністерки економіки України Юлії Свириденко, даний закон має важливе значення для прозорої роботи держпідприємств, залучення інвестицій та розвитку економіки, а його ухвалення є однією з передумов для вступу України до ЄС та отримання фінансової підтримки від МВФ.

Основні зміни, які вносить закон:

• Кабмін отримує право затверджувати політику державної власності, що встановлює правила для всіх держпідприємств, які повинні погоджувати з цією політикою стратегічні плани розвитку, а також фінансові та інвестиційні плани.
• Повноваження наглядових рад будуть розширені. Вони відповідатимуть за прийняття ключових операційних рішень і затверджуватимуть фінансові, стратегічні, інвестиційні плани.
• Уряд повинен ухвалити дивідендну політику з урахуванням потреб галузі чи конкретного підприємства.
• Запровадження сучасної системи внутрішнього контролю замість ревізійних комісій (комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит).

"[Цей] закон – це дуже важливий крок для продовження реформи корпоративного управління. Пріоритет роботи Мінекономіки на 2024 рік – формування необхідної бази підзаконних нормативних актів", - йдеться в повідомленні.

У Мінекономіки додають, що розгляд законопроєкту тривав з 2021 року, а його прийняття стало можливим завдяки активній роботі та консультаціям з міжнародними організаціями та партнерами, включаючи ЄБРР, МВФ і ОЕСР.

За даними Міністерства економіки, станом на квітень 2023 року в управлінні центральних органів державної влади перебували 3107 держпідприємств, з яких тільки 859 працювали, 433 – давали прибуток. Кожне третє визнавалося збитковим або було збитковим і було потенційним джерелом фіскальних ризиків.

У "Нафтогазі" відреагували на прийняття даного закону та додали, що теж приймали участь у його розробці.

"На цей закон Україна чекала 8 років. Представники та експерти Групи Нафтогаз також долучились до його розробки, й ми пишаємось тим, що були частиною цієї великої справи", – сказав голова компанії Олексій Чернишов.