Раді пропонують звільнити бізнес від обов’язкого обслуговування українською: які аргументи

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Відповідний законопроект №9178 про внесення змін до статті 30 закону про забезпечення функціонування української мови як державної нардеп вніс до парламенту 3 квітня.

Ним пропонується замінити формулювання "мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова" на формулювання "базовою мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.

Обов’зковість обслуговування українською мовою депутат пропонує залишити лише за підприємствами, установами та організаціями державної та комунальної форми власності, а бізнес від такого обов’зку звільнити.

Норми ж про те, що на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін, а також про те, що інформація державною мовою при обслуговування може дублюватися іншими мовами, автор законопроекту пропонує залишити незмінними.

При цьому передбачено зобов’язання для підприємств, установ та організацій всіх форм власності, фізичних осіб-підприємців та інших суб’єктів господарювання, що обслуговують споживачів і використовують для цього не лише державну мову, встановити на вході до приміщення та/або безпосередньо у місці здійснення діяльності інформаційну табличку (наклейку) з переліком мов, якими здійснюється обслуговування.

У пояснювальній записці автор ініціативи посилається на те, що у статті 10 Конституції, окрім того, що державною мовою в Україні є українська, вказано, що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин.

Також Мазурашу нагадує, що згідно статті 5 Рамкової конвенції про захист нацменшин її підписанти зобов’язувалися створити необхідні умови для того, щоб нацменшини мали можливість зберігати та розвивати свою культуру, зберігати основні елементи своєї самобутності, зокрема релігію, мову, традиції та культурну спадщину.

"Отже, пропагуючи українську мову як важливий елемент згуртованості українського суспільства, важливо також дбати і про уникнення дискримінації щодо мов корінних народів та національних меншин", - вказує він.

Але, на думку нардепа, запровадження в Україні практично обов’язкового обслуговування споживачів державною мовою "зачепило дуже чутливу тему".

Він також вважає сумнівною можливість практичного застосування норми про обслуговування на мові клієнта з огляду на можливість грошових стягнень за порушення вимог мовного закону та "необхідність досягнення консенсусу між сторонами" при визначенні, якою мовою вони мають спілкуватися.

"Щоб уникнути непотрібної зайвої соціальної напруги навколо питання щодо можливості використання інших мов, крім державної, у сфері обслуговування, і враховуючи позицію багатьох представників національних меншин, прийнятним і мудрим компромісом виглядає збереження обов’язковості обслуговування українською мовою в частині всіх суб’єктів господарювання державної та комунальної власності, а в приватному секторі нехай все балансує економіка, попит і пропозиція", - вказує Мазурашу.

На його думку, такі зміни сприятимуть консолідації та розвитку української нації, культурної, мовної самобутності всіх корінних народів і нацменшин України, як це зазначено у статті 11 Конституції.

Автор також вказує, що за потреби при підготовці законопроекту до другого читання можна буде уточнити, що текст інформаційної таблички (наклейки) щодо мов обслуговування необхідно наносити класичним шрифтом, який добре читається, розміром не менше 16 пікселів та/або відображати перелік згідно загальноприйнятих кодів мов.