Спецкнигарні й дубляж реклами. Рада ухвалила зміни до закону про нацменшини

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Вона зазначила, що документ підтримали 318 парламентарів.

Серед іншого законопроєкт передбачає:

• видачу безкоштовних підручників школярам, які належать до нацменшин;
• дозвіл використання мов нацменшин у рекламі та під час надання допомоги;
• розробку методології використання мов нацменшин у певних регіонах;
• уточнення порядку визначення населених пунктів, у яких більшість жителів – це нацменшини.

У тексті документа вказано, зокрема, що в населених пунктах, де більшість населення становлять нацменшини, внутрішня та зовнішня реклама, а також реклама в місцевих аудіовізуальних медіа може дублюватися мовою спільноти. Однак шрифт у тексті дублювання не повинен бути більшим,ніж у тексті державною мовою.

Що стосується надання допомоги, то зміни передбачають, що на прохання особи з числа нацменшин може бути використана відповідна мова для надання екстреної допомоги, догляду в будинку-інтернаті для громадян похилого віку, допомоги та захисту, в разі якщо така особа постраждала від домашнього насилля. При цьому мова має бути зрозумілою для сторін. Наразі ж у законодавстві цей пункт стосується лише екстреної допомоги.

Також передбачається, що протягом шести місяців із дня набуття чинності законопроєктом уряд має розробити порядок утворення та функціонування спеціалізованих книгарень, утворених для реалізації прав нацменшин, та перелік мов нацменшин, яким загрожує зникнення.

Крім того, Кабінет міністрів визначатиме перелік населених пунктів, у яких традиційно проживають особи, які належать до нацменшин, або в яких такі особи складають значну частину населення.

Закон про нацменшини: кого стосується документ

Верховна Рада ухвалила чинний закон про нацменшини в грудні 2022 року. Цей документ є однією з вимог для початку перемовин про вступ України до Європейського Союзу.

Однак Венеційська комісія рекомендувала переглянути або уточнити низку положень закону. Зокрема, українським законодавцям порадили прибрати зобов'язання щодо перекладу інформації про публічні заходи українською мовою або, принаймні, переглянути його на основі принципу пропорційності.

Також комісія виступила за перегляд зобов'язань, пов'язаних із виданням книг мовами нацменшин й книгарнями, та за забезпечення більшої правової визначеності щодо можливості перекладу офіційних написів і загальної інформації мовою меншини.

Положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, яка спрямована на захист відповідних мов і яку Верховна Рада ратифікувала в 2003 році, застосовуються до мов таких нацменшин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської,  кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської. 

Водночас чинний закон про нацменшини містить "запобіжник" для російської мови. В документі прописано, що під час дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення обмежуються в низці прав представники меншин, "які ідентифікують свою приналежність за етнічним походженням із державою, що визнана в Україні та/або міжнародними організаціями державою-терористом (державою-агресором), яка вчиняє акти агресії проти України".