У The Washington Post назвали найбільш імовірного наступника Путіна

Про це пише The Washington Post із посиланням на джерела.

Видання зазначає, що Микола Патрушев є близьким соратником Путіна з часів, коли вони разом служили в КДБ у Ленінграді.

З початку війни Микола Патрушев став одним із рупорів жорсткої мілітаристської політики Росії.

У період перших трьох місяців війни, коли, здавалося, розгублений Путін майже зник з публічного простору, Патрушев вийшов на перший план, займаючись виправданням вторгнення.

Раптова поява Патрушева на авансцені після двох десятиліть у ролі сірого кардинала посилило його вплив у Кремлі.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив The Washington Post, що припущення про те, що роль Патрушева змінилася, є "вигадкою". За словами Пєскова, Патрушев завжди діяв відповідно до своєї "широкої сфери повноважень".

Прес-секретар Ради Безпеки РФ Євген Аношин також заперечує, що Патрушев претендує на якусь більшу роль. Як сказав Аношин, Патрушев "патріот, він державний діяч, який протягом багатьох років відданий Російській Федерації та Путіну".

Видання нагадує про чутки про стан здоров'я Путіна і про те, що він хворий на рак, уникає поїздок та публічних виступів. А тим часом Патрушев продовжує набирати політичну вагу і "роз'їжджає колишнім Радянським Союзом".

З початку війни проти України Путін здійснив лише одну закордонну поїздку — відвідав Таджикистан, а потім вирушив на Каспійський саміт, де тримався на великій відстані від своїх колег за величезним круглим столом.

Водночас Патрушев на саміті ОДКБ у Єревані обрушився з критикою на США за "безрозсудне розширення НАТО" і погрожував "серйозною" помстою за блокування Литвою транзиту до Калінінграда через введені Європейським союзом санкції.

З початком війни "настав момент Патрушева, - каже Тетяна Станова, голова російської політичної консалтингової компанії R.Politik. - Його ідеї лежать в основі рішень, які приймає Путін. Він один з небагатьох, до кого Путін прислухається".

"Великі інтерв'ю та закордонні поїздки показують, що Патрушев єдиний, кому дозволено пояснювати та озвучувати думку Путіна. Не всім це дозволено", - каже старший науковий співробітник Фонду Карнегі Андрій Колесников.

З того часу, як у 1998 р. Путін був призначений главою ФСБ і почав своє стрімке сходження на пост президента, Патрушев був завжди з ним поруч. Почесний професор Школи слов'янських та східноєвропейських досліджень Університетського коледжу Лондона Марк Галеотті називає Патрушева "демоном на плечі Путіна, що нашіптує отруту йому у вухо".

За словами людини, колись близької до обох, Патрушев — силовик, що міцно п'є, грубо виражається, який сформував свої погляди на світ за часів холодної війни і мало змінився після розпаду Радянського Союзу — особливо у своїй ворожості до Сполучених Штатів.

У 1970-х роках. Патрушев служив разом із Путіним у ленінградському управлінні КДБ. До Москви Патрушев переїхав на два роки раніше за Путіна і в 1990-х роках обіймав керівні посади у штаб-квартирі ФСБ на Луб'янці.

Після того, як Путін став прем'єр-міністром, Патрушев змінив Путіна на посаді голови ФСБ. За словами джерела, з того моменту Патрушев прагнув як допомагати Путіну залишатися при владі, так і контролювати його.

Як кажуть московські інсайдери, останні два роки Патрушев став одним із небагатьох близьких радників із регулярним доступом до президента, що зміцнює його вплив на Путіна.

"У Патрушева свої стосунки з Путіним. Він був його начальником, він старший. Для Путіна такі речі дуже важливі", - каже один московський бізнесмен.

За словами Станової, Патрушев був одним із небагатьох радників, які ймовірно знали про рішення Путіна розпочати вторгнення до його початку. І майже через п'ять місяців ні Путін, ні Патрушев не бачать — чи не хочуть бачити — виходу з кризи.

"Путіну потрібне продовження війни, - каже московський бізнесмен. - В умовах війни він може контролювати суспільство. Якщо настане мир, люди почнуть ставити питання про те, чому вони так погано живуть".