Уроки війни. Чому членство в ЄС та НАТО є вирішальним для успішного майбутнього України

Сьогодні стає очевидним, що Україна склала іспит на вступ до НАТО та ЄС. 

Після підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною у 2014 році, країна впроваджувала низку реформ, щоб досягти наступного етапу, який наблизить до вступу до ЄС.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році керівництво країни почало активно закликати членів ЄС, щоб розпочати процес приєднання. Україна підтвердила своє бажання стати членом Союзу, а президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна належить Європейському Союзу. 17 червня 2022 року Європейська комісія рекомендувала надати Україні статусу кандидата. А вже 23-24 червня лідери країн Європейського союзу на саміті у Брюсселі підтримали надання статусу кандидата у ЄС для України та Молдови.

"У ЄС приймають тих, хто поділяє основні європейські цінності. Насамперед йдеться про свободи — слова, свободу виборів, збори, свободу друку. Необхідно дотримуватися прав людини, а економіка має бути ринковою, з розвиненими демократичними інститутами, а також відкритою та незалежною судовою системою", - каже аналітик компанії Esperio Олександр Болтян.

Однак бути кандидатом членом у ЄС – це лише частина шляху, який Україна пройшла. Попереду — важливі реформи, а саме: реформа Конституційного суду, продовження судової реформи, антикорупційна реформа, боротьба з відмиванням грошей, імплементація антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським, зміна законодавства про національні меншини. І це далеко не повний перелік.

Для прискорення виконання реформ та підготовки до членства Україна може отримати доступ до різних інструментів фінансування ЄС, зокрема, до єдиного передвступного інструменту (ІРА) та окремих проектів економічної допомоги, довгострокових кредитів та грантів. Україна зможе долучатися до різних програм та ініціатив ЄС, отримувати технічну та консультативну підтримку. А після війни Україна буде привабливою для зовнішніх інвестицій, безпека яких гарантуватиметься європейським майбутнім.

Український уряд налаштований оптимістично. 23 серпня голова Кабінету міністрів Денис Шмигаль заявив, що Україна буде готова стати повноцінним членом Євросоюзу вже наприкінці 2024 року.

Також Україна гіркий урок позаблоковості й має намір стати членом НАТО. Проте, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, за останні місяці Євросоюз вирвався вперед у відносинах з Україною, а НАТО залишилося на місці. Він додав, що не бачить потенціалу в найближчій перспективі, щоб НАТО змінило свою позицію подібно до Європейського Союзу і почало робити конкретні кроки щодо забезпечення вступу України до Альянсу.

Взаємини України та НАТО розпочалися у 1992 році, коли Україна після здобуття незалежності приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва. У лютому 1994 року Україна уклала рамковий договір з НАТО в рамках ініціативи "Партнерство заради миру", за якою у 2002 році був "Індивідуальний план партнерства з НАТО". Виконання плану щодо вступу в НАТО передбачає реалізацію національних програм, що відображають цілі та завдання Альянсу.

Так, наприклад, держава має виконати низку умов, серед яких: 

1. Недопущення присутності іноземних баз своєї території. 

2. Недопущення територіальних суперечок із сусідніми країнами. 

У новій "Стратегії військової безпеки України", підписаній президентом Зеленським у 2021 році, було заявлено, що РФ залишається військовим противником України, який здійснює збройну агресію проти України, яка загрожує незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України.

У зв'язку з цим, однією з головних цілей України був вступ до НАТО. У січні 2022 року група конгресменів США запропонувала надати Україні статусу "країна НАТО плюс" та ініціювала відповідний законопроект, але цього було недостатньо. Стаття № 10 Північноатлантичного договору – своєрідний статут НАТО, прийнятий у 1949 році, – каже, що для вступу до Альянсу необхідні лише такі критерії: країна має бути розташована в Європі; за ухвалення країни до НАТО повинні одноголосно проголосувати всі члени Північноатлантичного альянсу. 

Раніше глави держав та урядів країн-членів НАТО заявили, що Грузія та Україна стануть членами НАТО, коли відповідатимуть вимогам до членства в цій організації. У 2020 році НАТО надало Україні статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, EOP), але у приєднанні України до "плану дій щодо членства в НАТО" знову було відмовлено.

Однак, незважаючи на те, що Україна на сьогоднішній день не є членом Альянсу, українська армія активно переходить на озброєння за стандартами НАТО. Також Україна увійшла до програми взаємосумісності (MIP), яка реалізує технологічну співпрацю армій держав-членів Альянсу. 

Таким чином Україна отримала право спільно розробляти та вносити зміни до ключових стандартів НАТО щодо взаємодії систем бойового управління та суміжних стандартів. Однак цього все одно недостатньо, тому Україні доведеться пройти довгий шлях, щоб виконати всі завдання, передбачені програмою про партнерство з НАТО, набути статусу кандидата, а потім і самого членства в Альянсі.

"Основні цілі програми – забезпечення фактора відкритості під час військового планування та реалізації військового бюджету; доступ до демократичного контролю за збройними силами країни, взаємодія з іншими країнами-членами НАТО. Після успішного приєднання до програми та виконання всіх її пунктів країні надається статус учасника інтенсивного діалогу з НАТО. Далі держава очікує на приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО", - зазначив Олександр Болтян.

Але попри всі труднощі прямо зараз, поки Україна виборює право на життя на полі бою, все більше й більше країн-учасниць НАТО усвідомлюють той беззаперечний факт, що боротьба йде не лише за українські території. І кожен день, захищаючи свої території, Збройні сили України переконливо доводять, що більш потужного й надійного союзника Альянсу та Євросоюзу годі й шукати. І це не пусті слова — соціологічні опитування лише зайвий раз це доводять. 66% жителів Євросоюзу виступають за вступ України в ЄС, коли вона буде до цього готовою. Найбільша підтримка такої ідеї серед мешканців Португалії (87%), Естонії (83%), Литви (82) та Польщі (81%). 

Тому Україні не залишається нічого іншого ніж перемагати.