Коли Рада розгляне законопроєкт про мобілізацію: процедура та строки

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк.

Він розписав реалістичний графік в Раді стосовно того, як буде рухатись законопроєкт №10449 про мобілізацію від Уряду.

Нардеп нагадав, що вчора (30.01.2024) законопроєкт був зареєстрований у Верховній Раді.

"Наступний етап це включення в порядок денний сесії (це не проблема і напевно відбудеться автоматично, так як нова сесія відкривається)", - прогнозує Железняк.

За його словами, далі наступає важливий етап: скорочення строків подання альтернативних законопроектів з 14-ти днів до 7-ми.

"Це потребує окреме голосування (226+). Воно може відбутися не раніше 6 лютого, і якщо буде підтримане таке скорочення- то законопроєкт має шанс бути розглянутим на найближчому пленарному тижні в лютому, тобто умовно 6-9 лютого", - пояснює нардеп.

Він додає, що далі має відбутися засідання Комітету з оборони, яке прийме рішення підтримати або урядову версію, або якусь з альтернативних.

"Комітет поважний, тому раніше голосування за скорочення термінів (а це 06 лютого і далі) таке засідання не відбудеться", - констатує Железняк.

Як наголосив нардеп, наступний етап - винесення законопроєкту на голосування у перше читання. Як прогнозує Железняк, це скоріш за все не раніше 7 лютого.

"Якщо законопроєкт депутати підтримають 226+ голосами в першому читанні, то буде потрібно ще одне голосування за скорочення строку правок. Для цього потрібно теж 226+ голосів і якщо така процедура пройде, у депутатів буде 7-м днів на подачу правок. Якщо не пройде 14 днів на подачу правок", - зазначає Железняк.

Потім знов Комітет має розглянути всі правки. Очевидно їх буде багато. І враховуючи навантаження і графік Ради, то раніше ніж кінець лютого законопроєкт не буде винесений на голосування до другого читання.

"Коли винесуть законопроект на друге читання буде залежати від Комітету, але очевидно що не раніше 22 лютого. Якщо буде багато правок, то процедура розгляду може затягнутися на декілька днів", - підкреслює Железняк.

Він нагадав, що під час розгляду правок в такі закони, текст може змінюватися, але після їх розгляду в залі має відбутися фінальне голосування 226+ за друге читання.

"Потім дуже ймовірно, що хтось з депутатів внесе блокуючу постанову і потрібно буде ще одне голосування щоб дати можливість спікеру підписати закон і відправити президенту. Потім президент має підписати закон", - наголошує нардеп.

За його словами, він описав один з найбільш ймовірних, але не єдиний зі сценаріїв.

"Але думаю, що вже очевидно, що раніше березня закон не вступить в силу. Плюс там ще перехідний період місяць", - констатує Железняк.

Уряд вніс до Ради законопроєкт щодо мобілізації: подробиці

Кабінет Міністрів України 30 січня зареєстрував у Верховній Раді України проєкт закону про зміни щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку

Проєктом закону пропонується:

• удосконалення процедури військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• зміна призовного віку з 27 до 25 років;
• надання можливості військовослужбовцям, яких звільнено з полону, відпочити та пройти відновлення шляхом надання їм додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів;
• виключення строкової військової служби як виду військової служби: усіх військовослужбовців строкової військової служби пропонують звільнити в запас;
• встановлення, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби в запас, такі особи в зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
• виключення з переліку висновків військово-лікарських комісій висновку про обмежену придатність до військової служби;
• запровадження для громадян України базової загальновійськової підготовки до 3 місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах;
• запровадження базової військової служби за бажанням до 25 років для тих, хто не пройшов базову загальновійськову підготовку;
• встановлення обмеження прав громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби;
• залучення до заходів рекрутингу на військову службу центрів надання адміністративних послуг, центрів зайнятості та центрів рекрутингу.

Згідно із законопроєктом право на відстрочку матимуть:

• особи, які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю І чи II групи та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
• люди, які є опікунами особи з інвалідністю І чи II групи, визнаної судом недієздатною;
• члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю I групи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи (не більше одного члена сім’ї) за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
• члени сім’ї першого ступеню споріднення особи з інвалідністю II групи або особи, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, зайняті постійним доглядом за такими особами (не більше одного члена сім’ї) за умови, що такі особи з інвалідністю обрали військовозобов’язаного для здійснення за ними догляду;
• жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• вагітні жінки;
• тільки чинні народні депутати України та депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий за однією спеціальністю (фахом);
• докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно в закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи на повну ставку;
• не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом двох років із дня звільнення з військової служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби у запас. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
• військовозобов’язані з-поміж громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби в запас у зв’язку зі звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою;
• не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом шести місяців військовозобов’язані з-поміж громадян, які були звільнені зі строкової військової служби під час дії воєнного стану;
• право на відстрочку від призову не мають державні службовці, працівники Бюро економічної безпеки України, Державної виконавчої служби України та прокуратури.