Затримуються з підзаконними актами: Гетманцев подав заяву на Кабмін до правоохоронних органів

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

За словами депутата, причиною стало те, що уряд досі не ухвалив підзаконні акти на виконання одного з законів.

Ідеться про закон №2957-ІХ, який має унеможливити схеми із заниження митної вартості сировинних товарів (наприклад, металобрухту, насіння соняшнику, тощо), які експортуються з України, та зменшення розміру вивізного мита, що підлягає сплаті.

Рада підтримала відповідний законопроєкт у другому читанні в лютому 2023 року. Закон введено в дію з 1 червня. Як зазначив Гетманцев, такий термін було передбачено для того, щоб уряд встиг розробити відповідні підзаконні акти (відповідальним за розробку є Міністерство економіки).

Нардеп заявив, що уряд досі не ухвалив акти, "чим вочевидь сприяє продовженню існування схем щодо заниження вивізного мита під час експорту товарів".

"У кожної проблеми є прізвище. Тому хочу запитати в шановних урядовців, хто конкретно понесе кримінальну відповідальність за завдані збитки державі у війну та відшкодує їх? Звертаюся із заявою до правоохоронців", – написав Гетманцев.

Експорт сировини: що передбачає закон №2957-ІХ?

Законопроєкт №8274 (який згодом став законом №2957-ІХ) встановлює, що для тих видів сировини, на які встановлені вивізні мита у відсотках, розмір мита визначатиметься на основі котирувань на міжнародних товарних біржах, пояснював заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, коли Рада ухвалила документ.

Ставки вивізного мита в Україні встановлені на насіння олійних культур, брухт кольорових металів і шкіряну сировину. Як зазначав у лютому Кисилевський, понад 70% таких товарів вивозяться за заниженими цінами, в деяких випадках – у 10 разів.

"Тепер, якщо у документах вказана вартість, яка нижча від котирувань на міжнародних біржах, для розрахунку мита буде братись ціна біржі, а не те, що "намалювали" в митних документах. Така норма діятиме до кінця 2025 року. І якщо вона покаже свою ефективність, пропонуватиму зробити її безстроковою", – писав нардеп.

Він вказував, що таке рішення також є важливим кроком для того, щоб українські переробні підприємства мали змогу купити достатню кількість сировини й не стикалися з її дефіцитом чи подорожчанням лише тому, що "ділки" вивозять її в обманний спосіб.