Затримуються з підзаконними актами: Гетманцев подав заяву на Кабмін до правоохоронних органів

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

За словами депутата, причиною стало те, що уряд досі не ухвалив підзаконні акти на виконання одного з законів.

Ідеться про закон №2957-ІХ, який має унеможливити схеми із заниження митної вартості сировинних товарів (наприклад, металобрухту, насіння соняшнику, тощо), які експортуються з України, та зменшення розміру вивізного мита, що підлягає сплаті.

Рада підтримала відповідний законопроєкт у другому читанні в лютому 2023 року. Закон введено в дію з 1 червня. Як зазначив Гетманцев, такий термін було передбачено для того, щоб уряд встиг розробити відповідні підзаконні акти (відповідальним за розробку є Міністерство економіки).

Нардеп заявив, що уряд досі не ухвалив акти, "чим вочевидь сприяє продовженню існування схем щодо заниження вивізного мита під час експорту товарів".

"У кожної проблеми є прізвище. Тому хочу запитати в шановних урядовців, хто конкретно понесе кримінальну відповідальність за завдані збитки державі у війну та відшкодує їх? Звертаюся із заявою до правоохоронців", – написав Гетманцев.

Експорт сировини: що передбачає закон №2957-ІХ?

Законопроєкт №8274 (який згодом став законом №2957-ІХ) встановлює, що для тих видів сировини, на які встановлені вивізні мита у відсотках, розмір мита визначатиметься на основі котирувань на міжнародних товарних біржах, пояснював заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, коли Рада ухвалила документ.

Ставки вивізного мита в Україні встановлені на насіння олійних культур, брухт кольорових металів і шкіряну сировину. Як зазначав у лютому Кисилевський, понад 70% таких товарів вивозяться за заниженими цінами, в деяких випадках – у 10 разів.

"Тепер, якщо у документах вказана вартість, яка нижча від котирувань на міжнародних біржах, для розрахунку мита буде братись ціна біржі, а не те, що "намалювали" в митних документах. Така норма діятиме до кінця 2025 року. І якщо вона покаже свою ефективність, пропонуватиму зробити її безстроковою", – писав нардеп.

Він вказував, що таке рішення також є важливим кроком для того, щоб українські переробні підприємства мали змогу купити достатню кількість сировини й не стикалися з її дефіцитом чи подорожчанням лише тому, що "ділки" вивозять її в обманний спосіб.