Звʼязки з РФ треба ще довести: в Раді розповіли, чому процес заборони УПЦ МП може бути тривалим

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомила заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, передає пресслужба Апарату Верховної Ради.

Вона зазначила, що судовий розгляд питання є дуже важливим, оскільки "інші варіанти не пройшли б через Європейський суд з прав людини".

Документ також передбачає проведення релігійної експертизи, для якої мають бути визначені чіткі критерії.

"Повинен бути доказаний зв’язок релігійної організації з країною-агресоркою, що вона управляється з країни-агресорки, при цьому дається можливість розірвати цей зв'язок. І це один із міфів, що в законопроєкті буквально записано, яку церкву треба заборонити. Насправді у Московського патріархату є можливість фактично відмовитися від цього канонічного зв’язку, і тоді все буде гаразд. Але якщо релігійна організація не відмовляється, тоді спрямовується позов до суду, а після відповідного рішення припиняється діяльність релігійної організації", – висловилася Кравчук.

Вона додала, що це процес доволі тривалий, але це чітко виписана процедура.

Заборона УПЦ МП: голосування в Раді

Питання заборони діяльності Української православної церкви Московського патріархату набрало нових обертів після повномасштабної вторгнення РФ в Україну, хоч у травні 2022 року Синод УПЦ МП оголосив про повну самостійність і незалежність від Російської православної церкви.

У Верховній Раді зареєстровано низку законопроєктів щодо УПЦ МП.  Зокрема, №8221 передбачає заборону РПЦ та підлеглих їй структур, №8012 – звернення Верховної Ради до Кабінету міністрів щодо передачі в безоплатне користування комплексів споруд Почаївської Успенської лаври та Києво-Печерської лаври Православній церкві України, а №8262 – спрощення переходу з УПЦ до ПЦУ.

Комітет Верховної Ради з гуманітарної та інформполітики підтримав ці три законопроєкти в грудні 2022 року, однак у сесійній залі парламенту голосувань щодо них так і не було.

Наприкінці вересня поточного року голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що в парламенті немає необхідних 226 голосів для ухвалення законопроєкту щодо припинення діяльності УПЦ МП. Після цього народні депутати зібрали 226 підписів за розгляд відповідного питання в парламенті.

І ось 19 жовтня парламент підтримав у першому читанні законопроєкт №8371, який було подано урядом у січні 2023 року. Згідно з документом, Державна служба етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) зможе проводити експертизу щодо виявлення підлеглості релігійних організацій центру на території країни-агресорки. Якщо така організація не усуне порушення, які виявить ДЕСС, служба матиме можливість звернутися до суду про заборону організації.

В УПЦ МП відреагували на це рішення, заявивши, що проєкт закону порушує право на свободу віросповідання й не відповідає Європейській конвенції з прав людини та Конституції України.

Своєю чергою заступниця голови Комітету ВР із питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук у коментарі "РБК-Україна" повідомила, що остаточно документ бути ухвалений не раніше ніж через місяць.

А голова комітету Микита Потураєв допускає, що до другого читання законопроєкт може бути "завалено" поправками, однак навіть у такому випадку документ хочуть підготувати до остаточного розгляду до кінця року.