Апеляційна палата ВАКС відхилила апеляцію на заочний арешт Жеваго

"Підстави для заочного обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо пана Жеваго відсутні, і такі дії правоохоронних органів і суду є неправомірними", - зі свого боку зазначили адвокати Жеваго.

Захисники бізнесмена вважають, що дії суддів, детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) суперечать судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), до якого адвокати планують звернутися.

Вони аргументують свою позицію тим, що місцезнаходження бізнесмена відоме слідству: детективи і прокурори мають його адресу і контакти, а також підтримують постійний зв'язок з ним. 

Наприклад, після ухвалення рішення ВАКС 10 липня детектив НАБУ і прокурор САП особисто взяли участь у 11-годинному допиті Жеваго у Франції 11 липня.

"З огляду на ці обставини, постанова того самого детектива НАБУ про оголошення Костянтина Жеваго в міжнародний розшук є абсолютно необґрунтованою та абсурдною. Детективи вже понад рік здійснюють процесуальні та слідчі дії за участю пана Жеваго із залученням французьких правоохоронців. Таким чином, НАБУ вводить в оману суд і суспільство, заявляючи про неможливість розслідування за участю Костянтина Жеваго", - повідомили адвокати.

Вони зазначили, що запобіжний захід було застосовано без достатніх доказів причетності бізнесмена до інкримінованого правопорушення. 

Адвокати також підкреслили, що обвинувачення базується лише на свідченнях однієї особи, яка уклала угоду з прокурором і зацікавлена у підтриманні власного вироку.

Окрім того, суд не дозволив Жеваго брати участь у засіданнях, хоча це передбачено Кримінальним процесуальним кодексом, а захисту не надають доступ до матеріалів справи, яка триває вже більше року і в якій деякі фігуранти вже мають вироки.

Справа Жеваго

За даними слідства, у 2002 році Жеваго придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) у чотирьох компаній (колишні акціонери). Через 18 років, у 2020 році, колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог.

Однак у 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним. Щоб не втратити акції, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом "бекофісу" у Верховному Суді.

Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен передав адвокату 2,7 млн доларів США (1,8 млн доларів США – суддям Верховного Суду, решта – як "оплата" посередницьких послуг).

19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь бізнесмена. 15 травня 2023 року голову Верховного Суду та адвоката було викрито "на гарячому" під час отримання другого траншу у розмірі 450 тисяч доларів США.

3 серпня НАБУ повідомило Жеваго про підозру у наданні неправомірної вигоди голові та суддям Верховного Суду в обмін на рішення на його користь у господарській справі стосовно Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

10 липня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) підтримав позицію прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для власника групи “Фінанси і кредит” Костянтина Жеваго.

Зазначимо, що на момент вчинення злочину та на теперішній час Костянтин Жеваго перебуває на території Французької Республіки.