- Категорія
- Кар'єра
- Дата публікації
“Іра, для тебе ще одна задача” — чому може навчити скандал із Smartass роботадавців чи працівників?
Один емоційний пост у соціальних мережах коштував мережі фітнес-клубів Smartass серйозного репутаційного удару, а ринку праці дав привід для жорсткої дискусії. Конфлікт між СЕО компанії Віктором Глущенком та колишньою медіа-менеджеркою Іриною Клачек оголив болючі проблеми українського бізнесу: від понаднормової праці й токсичного менеджменту до знецінення кадрів. Чому монополія роботодавців на «власну правду» остаточно розпалася, як захистити особисті кордони на роботі та чого ця історія навчить обидві сторони журналісти Dilo розбиралися разом із топменеджерами та експертами з найму.
Керівник мережі фітнес-клубів SmartAss Віктор Глущенко одним постом мало не зруйнував репутацію своєї компаніі на ринку праці. В своєму пості в соціальній мережі Threads він спочатку похвалився, що “за 8 років роботи ми провели, мабуть, вже більше 1000 співбесід”, а потім згадав один приклад. “Якось взяли дівчину, яка десь місяць успішно імітувала бурхливу працю, а по факту майже нічого не зробила”.
Цією дівчиною виявилася медіа-менеджерка Ірина Клачек, яка у відповіді до “наїзду” свого колишнього шефа згадала як працювала в SmartAss. Понаднормова робота за скромну зарплату, значно більше навантаження, безліч побутових та неробочих задач. “Два місяці я вйобувала з ранку до ночі, фактично без вихідних — і досить часто це супроводжувалось токсичною комунікацією з боку керівників, - написала вона, - я би хотіла забути про цей досвід, але СЕО клубу вирішив хайпанути, спотворивши цю історію”. Вона додала скріни листувань із керівником. Її пост отримав значно більші охоплення, обговорювався в соцмережі та змусив Віктора Глущенко публічно просити вибачення.
Ця історія знову ставить питання про ринок праці.
- Що робити, коли керівник примушує працювати значно більше, ніж було погоджено при наймі?
- Як поводити себе із токсичним керівником?
- Як вплине цей скандал на кадрову ситуацію в мережі SmartAss?
Сергій Щербина, керуючий партнер та співвласник компанії Rada Capital
Якщо розібратися, то наше трудове законодавство не завжди достатньо захищає працівників, і багато керівників цим користуються — як у комерційних, так і в державних структурах. Тому не варто говорити лише про приватний бізнес.
Як поводитися з токсичним керівником? Думаю, це завжди вибір самої людини. Якщо вона готова терпіти приниження і виконувати всі вимоги, то це її вибір. Але якщо токсичність проявляється — а зазвичай це стає помітно досить швидко, — то, на мою думку, варто припиняти такі трудові відносини й шукати інші можливості та інше місце роботи.
Не бачу сенсу людині, яка себе цінує і вважає фахівцем, намагатися боротися всередині маленької чи великої організації та нав'язувати там власні правила. Якщо в компанії вже сформувалася така культура, одній людині змінити її зсередини практично неможливо. А от надавати таким ситуаціям публічності та розголосу — однозначно варто.
Як цей скандал може вплинути на кадрову ситуацію в мережі Smartass, мені складно сказати. Якщо в компанії хваляться такими результатами і вона, наскільки я бачу, продовжує розвиватися та зростати як в Україні, так і за кордоном, то, можливо, це проблема конкретного керівника.
У такому разі власники можуть переглянути своє ставлення до цього керівника, а також загалом до HR-системи, яка існує в компанії.
Олена Плахова, директор з комунікацій та взаємодії з урядом компанії Kernel
Ця історія показова з однієї причини: монополія роботодавця на правду закінчилася. Ринок прозорий, а голос працівника має не меншу вагу, ніж публічність першої особи компанії. Війна настільки втомила людей, що ми вже не готові терпіти і мовчати. Запит на справедливість всюди, і екс-співробітники все частіше розкривають правду про працедавця.
Що робити, коли задач стає більше, ніж передбачалося?
Я не вірю, що можна раз і назавжди зафіксувати все на старті в офері чи посадовій інструкції. Тим більше зараз в Україні, де бізнес щодня стикається з кризами. Сьогодні задач до півночі, завтра на пів дня, а на вихідних прильоти і працюєш цілодобово. Перепрацювання та втома — нормальна частина динамічного процесу.
Питання не в тому, що завантаження змінилося, а в тому, що зміну правил гри потрібно проговорювати обом сторонам — зрілим дорослим. Єдиний дієвий інструмент — переговори мовою цифр і фактів, без образ та емоцій. Не «мене завалили», а: ось перелік задач, ось час, ось пріоритети, ось бюджет. Додатковий результат вимагає додаткових ресурсів — перегляду оплати, залучення людей або свідомого перенесення дедлайнів. Дорослі завжди можуть домовитися.
Як поводитися з токсичним керівником?
Дещо в кризовому бізнесі можна зрозуміти, "увійти в положення", але системної токсичності терпіти не можна. Як людина, яка сама була в токсичному підпорядкуванні, скажу однозначно: головне — не давати себе знецінювати. Ми не раби, робочі стосунки — це партнерство двох дорослих сторін. Тому:
1.Тримати планку й переводити все у площину фактів. Задачі, домовленості, результати зустрічей — у пошті. Токсичність уникає прозорості, і письмово тиснути на людину важче.
2. Позначати межі, коли перетинають кордони. Спокійно, холодно, без зустрічної істерики. Я, наприклад, казала, що не готова продовжувати дискусію в такій атмосфері, і просила перенести зустріч.
3. Брати відповідальність за власний вибір. Ніхто за вас цей вузол не розв'яже. Хтось терпить заради своїх цілей, хтось іде — у кожного рішення своя ціна. Але платити за посаду психічним здоров'ям чи гідністю — надто дорогий компроміс.
Як цей кейс вплине на кадрову ситуацію в Smartass?
Втрати на ринку праці й серед клієнтів будуть, хоч навряд чи масштабні — інформаційний шум такий, що про кейс памʼятатимуть ще тиждень. Smartass будував бренд для прогресивного ком'юніті — креативників, маркетологів, медійників, айтівців, яке органічно не терпить знецінення. Коли лідер публічно знецінює колишню співробітницю з тієї ж індустрії, він б'є по довірі власної аудиторії: за красивим фасадом виявилося зовсім інше ставлення до людей.
До того ж теза, що людина місяць нічого не робила, ставить запитання до його управлінської експертизи: де контроль, де чек-пойнти, як ставилися цілі? У підсумку найм стане довшим і дорожчим, клієнти ставитимуть неприємні запитання, а відповідати за власні вчинки доведеться більше, ніж здається в момент одного емоційного поста.
Дмитро Льоушкін, засновник групи компаній "Прайм"
Я вважаю, людям потрібно платити за бонусною системою. Зарплата плюс бонус. Хочеш більше працюй більше, не хочеш отримуй свою ставку. Якщо людину обмежувати зарплатнею, ти підріжеш йому крила і він ніколи не буде продуктивніше, буде деградувати.
Я думаю, що ринок праці зараз переповнений. Чоловіків взагалі не вистачає на будь-яких професіях. Жінок теж далеко не надлишок. Ринок праці дефіцитний і працівник диктує умови. Якщо він не хоче працювати на цю компанію, то зі свистом влаштується на іншу. З цим взагалі жодних проблем нема.
Складніше було під час ковіду. Тож ця ситуація це швидше проблема компанії, що вони не змогли знайти спільну мову з працівником. Будуть шукати іншого працівника. Не знайдуть та залишаться без робітників.
Важливо підтримувати нормальний корпоративний дух. Керівник повинен відчувати колектив та спілкуватися з працівниками. Потрібно знати про що працівники говорять між собою.
Оновлюється...