На території Києво-Могилянської академії проведуть археологічні дослідження: що шукатимуть

Про це повідомляє пресслужба Київської міської державної адміністрації (КМДА).

"На території Києво-Могилянської академії КЗ «Центр консервації предметів археології» спільно з Інститутом археології НАН України та Академією проведуть розвідувальні археологічні дослідження з розміщення фундаментів пам’ятки «Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря»", - йдеться у повідомленні.

Шукатимуть поховання гетьмана Сагайдачного

За словами директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марини Соловйової, роботи ініційовані в межах меморандумів про співпрацю.

«Хочу наголосити, що цю пам’ятку у 2022 році за зверненням КЗ «Центр консервації предметів археології» було занесено до Переліку об’єктів культурної спадщини міста Києва. А у 2023 році за поданням Департаменту охорони культурної спадщини – до Державного реєстру нерухомих пам’яток України», – зазначила Соловйова.

За однією з гіпотез, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного було перенесене. Тому археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили славетного гетьмана.

Що відомо про Богоявленський собор 

До знищення у 1936 році Богоявленський собор був одним із найяскравіших взірців українських барокових гетьманських храмів, зображення якого було присутнім на поштових листівках та світлинах.

Цегляний Богоявленський собор пов’язаний з іменами двох видатних діячів української історії – славетних козацьких гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи.

Мурований собор був споруджений у 1690-1695 роках, як головний храм Києво-Братського монастиря. Собор також згадують у більшості путівників Києвом 19-го – початку 20-го ст., оскільки він був одним із найбільш популярних столичних храмів.