НБУ курс:

USD

41,22

-0,00

EUR

44,85

-0,00

Готівковий курс:

USD

41,59

41,54

EUR

45,25

45,10

Де в Україні найчастіше порушують мовний закон

Де в Україні найчастіше порушують мовний закон
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в ефірі “Суспільного” розповів про порушення мовного законодавства

Від початку року на адресу секретаріату уповноваженого із захисту державної мови надійшло 1212 звернень громадян щодо порушень мовного закону.

Про це розповів уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

“Рекордсменом є Київ - 491 звернення. Далі йде Одещина - 184, Дніпропетровщина - 104, Харківщина - 95. Серед найбільших порушників - інтернет-магазини, а також сайти, через яких здійснюється обслуговування (450 звернень). 240 звернень стосувалися безпосередньо сфери обслуговування”, - зазначив Кремінь. 

За його словами, сфера освіти і науки залишається серед найбільш чутливих:

“За 2023 рік маємо 153 звернення щодо порушення мовного закону освітянами. Це ті порушення, які були зафіксовані в закладах вищої освіти, коли професори, доценти окремих університетів продовжували поширювати тезу про неважливість української як мови освітнього процесу", - повідомив Кремінь.

Він нагадав нещодавний приклад з Державним податковим університетом в Ірпені, де, попри прохання студентів, викладачка відмовилася вести пари з філософії українською.

"Але в той же час університетське середовище, студентство і керівництво, сьогодні активно працює над тим, щоб поліпшити мовну ситуацію. Так, скажімо, на півдні, сході і в центрі країни у нас з’явилися студентські мовні омбудсмени. Молодь по-справжньому утверджує українську: створює розмовні мовні клуби, об’єднується в асоціації мовних курсів, спонукає інших до застосування державної”, - сказав  Кремінь.

Він поінформував, що протягом 2022-го і на початку 2023 року в Україні створено понад півтисячі безкоштовних курсів із вивчення державної мови. 

Зауважимо, на знак солідарності 1,3 мільйона людей у всьому світі почали вивчати українську мову.

Нагадаємо, з 16 липня 2022 року почали діяти нові норми "мовного" закону згідно яких сайти та програмне забезпечення на приладах повинні мати українську версію й українськомовний інтерфейс. 

Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.