Києво-Печерська лавра переходить на новоюліанський календар

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомив виконувач обов'язків намісника намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври архімандрит Авраамій.

За його словами, лавра почне використовувати новий календар із 15 листопада, від початку Різдвяного посту.

"На численні прохання парафіян Києво-Печерської лаври, з благословення Священноархімандрита Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Блаженнійшого Митрополита Епіфанія, з 15 листопада (початок Різдвяного посту) лавра переходить на використання новоюліанського календаря, який є основним для нашої помісної церкви", - підкреслив Авраамій.

Українці почнуть святкувати релігійні свята по-новому

Нагадаємо, з 1 вересня віряни Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейшли на новий літургійний календар і почали святкувати нерухомі свята зі зміщенням на 13 днів назад. При цьому дати рухомих свят (Великодня і свят, залежних від нього) залишаються поки незмінними.

Йдеться про перехід з юліанського календаря на новоюліанський. Другий, попри деякі нюанси, відрізняється від першого тим, що нерухомі свята в ньому святкуються за григоріанським календарем.

При цьому новоюліанський календар досконаліший за юліанський і більш наближений до астрономічних подій, ніж григоріанський. 

Юліанський календар (від імені Юлія Цезаря) був запроваджений 1 січня 45 р. до н.е. Коли він встановлювався, тривалість року узгодили з сонячним календарем, але не врахували кількох хвилин, вважаючи, що тривалість року складає 365 днів і 6 годин, хоча насправді – 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд. Звичайно, стародавні римляни на такі точні обрахунки були неспроможні.

Однак, ця різниця призвела до того, що за півтора тисячоліття між юліанським і астрономічним календарями накопичилася різниця в десять днів (різниця рахується з орієнтацією на рівнодення). Накопичення розбіжності в одну добу відбувається кожні 128 років.

Саме тоді, більш ніж за півтора тисячоліття, в Римі 1582 року було проведено календарну реформу й запроваджено григоріанський календар (від імені папи Григорія ХІІІ), щоб якось "підтягнути" календарі: проблема розходження між реальними астрономічними подіями та календарними датами призводить до того, що святкування всіх неперехідних свят церковного року поступово зсуваються вперед.

На сьогоднішній день розбіжність із сонячним роком по юліанському календарю збільшилась аж до тих самих 13 днів. Стосовно новоюліанського календаря, створеного 1923 року, то він був покликаний не тільки виправити неточності, які накопичилися по юліанському календарю, а й покращити точність щодо астрономічних подій календаря григоріанського.

ПЦУ  ухвалила перехід на новий календар 24 травня на архієрейському соборі у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври.

Верховна Рада з огляду на рішення конфесій проголосувала за відповідний законопроект №9431, згідно з яким змінюються дати деяких святкових днів, 14 липня. Втім, Рада перенесла святкування не тільки релігійних свят, а й державних, які до релігійних якось прив’язані.