Рада виправила неконституційність закриття кримінальних справ у випадку декриміналізації злочинів

За прийняття відповідного законопроекту №7630 у другому читанні та в цілому 1 грудня проголосувало 290 депутатів, однак ще четверо утрималися.

Законом виключається скасований Конституційним судом пункт 4 частини 1 статті 284 з КПК і заміняється новим пунктом 4-1 зі схожим формулюванням, згідно якого справи закриваються, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Застосування заходів забезпечення у справі у випадку такої декриміналізації не допускається (крім арешту майна з метою збереження речових доказів), а вже встановлені припиняють дію з моменту декриміналізації.

Закриття провадження з підстави, передбаченої новим пунктом, здійснюється прокурором, якщо сам підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного провадження продовжується в загальному порядку з особливостями, які додатково прописані новою главою КПК.

Прокурор в такому випадку завершує розслідування та надає підозрюваному та його захисту матеріали справи. Після їх ознайомлення з матеріалами він подає клопотання про закриття провадження через декриміналізацію до суду.

Якщо суд встановлює вчинення декриміналізованного діяння, він закриває справу з підстави декриміналізації, а якщо не встановлює - з підстави або відсутності події злочину, або відсутності в діянні складу злочину.

Якщо під час судового розгляду справи сам суд перепитує в такого обвинуваченого щодо його згоди на закриття справи, і той змінює думку, суд закриває справу саме через декриміналізацію і не продовжує встановлювати, чи мало місце відповідне декриміналізоване діяння.

Нагадаємо, що КС, визнавши на початку червня пункт 4 частини 1 статті 284 КПК неконституційним, детально пояснив свою мотивацію тим, що наслідки декриміналізації злочинів у цьому аспекті не були врегульовані.

Так, оскільки закриття справ у цьому випадку не є реабілітуючою обставиною, воно фактично передбачало констатацію факту вчинення особою злочину, що ставило під сумнів її невинуватість.

Крім того, закриття провадження без згоди особи обмежувало її право на захист і могло призводити до ситуацій, коли людина вважається такою, що притягувалася до кримінальної відповідальності, хоча злочину не вчиняла.

Також КС вказував на некоректне формулювання в КПК про "вчинене особою" діяння, яке вже фактично вказувало на беззаперечну винуватість людини. Суд тоді відтермінував скасування неконституційної норми на три місяці та установив, що Рада має врегулювати це питання, що вона, хоча й після втрати спірної норми чинності, зробила.

Джерело фото: ua.depositphotos.com