Українці частіше оформлюють право на спадщину та заповіти

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомляє "Опендатабот".

На 15% побільшало нотаріальних бланків

Зазначається, що за перше півріччя 2024 року було оформлено 521 356 бланків на свідоцтво про право на спадщину.

"Це майже на 15% більше, ніж за такий самий період минулоріч. Тоді українці використали понад 455 тисяч бланків. Також це на 9,7% більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення", - зауважують аналітики.

Крім того, за даними "Опендатаблт", побільшало цьогоріч і заповітів. Так, за перші 6 місяців 2024 року було оформлено 68 497 бланків для них. Порівняно з відповідним періодом торік, їх кількість зросла на 16,2%.

"Проте у порівнянні з періодом до повномасштабної війни більше заповітів не стало. Так, 75 687 бланків для заповіту було оформлено за перші півроку 2021", - констатують аналітики.

Вони підкреслюють, що на одну нотаріальну дію не завжди витрачається лише один нотаріальний бланк. Відповідно, кількість дій є орієнтовною та порівнюється з попередніми роками.

Нагадаємо, що понад 250 тисяч смертей було зафіксовано в Україні за перші 6 місяців 2024 року.

Як має виглядати заповіт, хто його посвідчує та які документи потрібно подати на його оформлення, читайте в статті Delo.ua.

Оформлення спадщини: які зміни до закону запровадили у 2024

30 січня 2024 року в Україні набули чинності одразу два закони - №3449-IX та №3450-IX, що змінюють процедуру отримання спадщини в Україні. 

Новації спадкування, ухвалені Верховною Радою 8 листопада 2023-го, вносять зміни в Цивільний кодекс у частині оформлення спадщини і в Закон про нотаріат, і пов’язані з унормуванням правовідносин під час воєнного стану.

Зміни в процедурі оформлення спадщини стосуються у першу чергу статті 221 Цивільного кодексу - визначення місця відкриття спадщини.  

До повномасштабного вторгнення місце відкриття спадщини визначалось як місце проживання спадкодавця на момент смерті. А якщо ця інформація була невідома, тоді визначалось як місце перебування основної спадщини - нерухомого майна.

Перехідним варіантом стало рішення про те, що місцем відкриття спадщини буде будь-яке місце, де подасть заяву перший спадкоємець. 

Фактично людям дозволили відкривати справу про спадщину у будь-якого нотаріуса на території України, незалежно від того, де спадкодавець помер. 

Більше про процедуру оформлення спадщини, скільки це коштує і займає часу - читайте у огляді Delo.ua "Нові правила спадкування в Україні: що змінюється у 2024 році".