Як сир у маслі. Чому Європа часто зберігає тепличні умови для українських біженців і в яких країнах переглядають пільги

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Втім, про погіршення умов для переселенців з України говорити наразі не доводиться. Оскільки європейці отримують від наших мігрантів безліч вигод. Як актуальних, так – і потенційних.

"В Європі катастрофічна ситуація з народжуваністю, населення там старіє. І українці, що туди виїхали, викликають у європейських держав інтерес. Майже 90% – це жінки і діти. Залежно від країни, йдеться про міграцію 24-48% молоді до 18 років, якщо брати з загальної кількості наших біженців", – стверджує у коментарі delo.ua голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Роблять усе, щоб додому вже не хотілося

Якраз у молодих переселенцях і зацікавлені єровпейські сусідні держави, аби ті отримали на місці освіту і врешті-решт ставали там кваліфікованими кадрами, потрапивши на місцевий ринок робочої сили.

До того ж, після завершення війни економічна ситуація в Україні ще довго лишатиметься вкрай складною. Тому дуже багато українців – внаслідок відкриття кордонів – почнуть масово виїжджати на заробітки до країн Європи. Ці країни, як вважає Воскобойник, зараз роблять усе, щоб затримати у себе жінок і дітей, завдяки чому возз’єднання родин відбудеться не в Україні, а саме там, на території Євросоюзу.

На цей момент звертає увагу у і виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

"Виїхало близько 7,6 млн українців. Це означає, що ще щонайменше 3,5 млн чоловіків можуть виїхати у майбутньому на ПМЖ до своїх жінок і дітей. Якщо, звичайно, Україна не створить сприятливих умов, щоб її громадяни-переселенці, навпаки, повертались", – говорить Пендзін.

Іншими словами, до війни населення України реально складало 37 млн, а виїхало близько 20%. Але ніхто, підсумовує Воскобойник, не зацікавлений, щоб виштовхати наших біженців назад.

Втім, деякі обмеження все одно існують. І стосуються вони здебільшого тих, кто планує і далі жити за кордоном за рахунок приймаючої сторони.  "Майже 70% тих дорослих, що виїхали за кордон, мають вищу освіту. Але все одно лишається частка мігрантів, що не бажають працювати або не можуть знайти роботу за своєю спеціальністю. Саме для них і встановлюються деякі обмеження", – звертає увагу Василь Воскобойник.

Польща приймає з розпростертими обіймами

Серед 1,2 млн українців, які отримали у Польщі місцевий номер соціального страхування, майже 600 тис наших громадян вже вийшли на роботу. Кожна родина, яка виїхала до Польщі, має право претендувати на ті самі соцвиплати, які отримують і поляки. Наприклад, йдеться про програму "500+", за умовами якої дитина отримує допомогу у 500 злотих на місяць (4,2 тис. грн).

Загалом же до Польщі виїхало 1,5 млн біженців. Однак, якщо раніше посвідчення на тимчасове проживання наші сусіди видавали на три роки, то тепер – на півтора. Більш того, для легального перебування у Польщі переселенці вимушені мати не лише е-посвідчення, а й оформити польський ідентифікаційний код (PESEL). І це потрібно зробити за місяць, а не за три, як було у 2022 році.

Що ж стосується проживання, то українці в місцях колективного розміщення матимуть покривати частину витрат самостійно. У таких місцях біженці, якщо вони не належать до найменш захищених соціальних груп, зможуть проживати безкоштовно лише 120 днів з моменту приїзду до Польщі. Потім потрібно буде платити половину вартості, а з травня – 75%. Але є певна межа: розмір таких платежів повинен складати не більше 60 злотих на добу (500 грн).

Ще одне рішення польської влади стосується заморожування соціальних виплат, якщо наші вимушені мігранти тимчасово виїжджають із Польщі, і взагалі – позбавлення таких виплат, якщо строк виїзду перевищує місяць.

Німеччина дає максимум можливостей для асиміляції

Німеччина так само робить все задля заохочення українських біженців. Наприклад, з січня 2023 року для них збільшено обсяг допомогу. Якщо раніше одиноким дорослим держава щомісячно виплачувала €450 (17,7 тис. грн), то зараз – €500 (19,7 тис. грн). Для дітей виплати передбачаються теж, але дещо менші.

"У Німеччині ніхто нічого не скасовує. Там зберігаються виплати для дітей та навіть для людей працездатного віку. Крім того, місцева служба зайнятості в Німеччині пропонує курси з соціалізації, підвищення кваліфікації, безкоштовні курси з вивчення німецької мови", – говорить Василь Воскобойник.

Цікавий факт: майже 3 тис. українських вчителів знайшли собі роботу в Німеччині, оскільки вони були викладачами німецької мови. І якщо на середину літа 2022 року на облік у німецькій службі зайнятості стали майже 350 тис. українців, то вже з жовтня кожен десятий вже знайшов собі там роботу.

Чехія не відмовляє, але й особливо не допомагає

Чехія входить у ТОП-3 країн, які надали притулок найбільшій кількості українських біженців. Польща прийняла понад 1,5 млн наших співгромадян, Німеччина – більше 1 млн і Чехія майже 470 тис. Але якщо у Німеччині 82 млн населення, а у Польщі – майже 38 млн, то у Чехії – 11-12 млн. Таким чином найбільша частка українців перебуває саме саме в Чехії – це 4% всього населення.

Вірогідно, саме тому чеські чиновники запланували у 2023 році дещо скоротити розмір допомоги українським біженцям з 5 тис. крон (8,26 тис. грн) до 4,89 тис. крон (8 тис. грн) на місяць. Більш того, цю допомогу у Чехії мають намір прив’язати до доходів мігранта. Якщо він заробляє суму, яка перевищує обсяг допомоги, чеська влада підтримку йому не надаватиме.

Але це рішення не стосується найменш соціально захищених мігрантів, яким виплати навіть збільшать. Діти кожного місяцяотримуватимуть 5,24 тис. крон (8,65 тис. грн), а дорослі – 7,28 тис. крон (12 тис. грн).

Україні самій доведеться залучати мігрантів

Станом на сьогодні, як стверджували іноземні інвестори і чиновники на зустрічі в Давосі, на відбудову України необхідно $700-750 млрд. А відтак виникає питання, як ці кошти ефективно розподілити та витратити в умовах такого великого відтоку працездатних громадян.

"Ми втратили потенційні робочі руки, які могли б освоїти ті теоретичні мільярди, необхідні в якості інвестицій. У найкращі часи ми могли "переварити" $3 млрд. Якщо людей стало ще менше, про які проекти на десятки і сотні мільярдів доларів можна говорити?" – риторично запитує Пендзін.

Очевидно, що йдеться передовсім про потенційну відбудову міст. Пле навіть до війни в Україні не вистачало будівельників. Тому є вилика ймовірність, що ми будемо вимушені залучати мігрантів з інших країн. І в цьому питанні ми станемо конкурентами Європі.

"Наприклад, доведеться запрошувати робітників з Узбекистану. Але Німеччина вже відкриває курси німецької в Узбекистані. До речі, узбеки також працюють в Ізраїлі за хороші гроші завдяки угоді між країнами", – наводить приклад Воскобойник.

Але питання ще в тому, що саме Україна здатна буде запропонувати іноземним робітникам, аби переманити їх до себе. Це мають бути не тільки зарплти європейського рівня, а й гідні умови праці, соціальні гарантії. З цієї точки зору складати конкуренцію розвиненим європейським державам буде непросто. Особливо в умовах, коли Евросоюз під час війни забирає до себе кваліфіковану робочу силу з  України.