Як скласти заповіт, скільки це коштує та чому важлива остання воля

• Як скласти заповіт: вимоги та особливості
• Виконання заповіту та набуття майнових прав
• Які бувають заповіти
• Хто має право посвідчити заповіт
• Заповіт та особливості воєнного стану
• Як скласти заповіт за кордоном
• Чи можна оскаржити заповіт
• Скільки коштує скласти та виконати заповіт

У Цивільному кодексі України визначено спадкування двома способами: за законом і за заповітом, який ще називають особистим розпорядженням щодо свого майна на випадок смерті. 

Юристи зазвичай зазначають, що наявність заповіту - це краще, ніж його відсутність. Особливо, якщо заповідач має складну роботу або його життя в небезпеці. Водночас лише 20-25% українців вдаються до оформлення заповіту, решта розраховують на закон та порядність родичів.

Як скласти заповіт: вимоги та особливості

В Україні діє принцип свободи заповіту - це значить, що заповідач є вільним у виборі спадкоємців - він може передати своє майно одній або кільком фізичним особам, також він має право без вказання причин позбавити права на спадкування будь-кого з числа спадкоємців.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Не мають права складати заповіт: неповнолітні, хронічні психічні хворі та люди, що не усвідомлюютьсвоїх дій чи не можуть керувати ними. Утім, недієздатність особи повинна бути офіційно підтверджена.

Ключові вимоги до заповіту: 

• документ складається обов'язково у письмовій формі, 
• вказується дата та місце народження заповідача, а також його прізвище, ім'я, по батькові,
  
• необхідно зазначити місце та час його складання, 
• додається перелік прав та обов'язків, перелік рухомого та нерухомого майна, перелік цінних паперів тощо, які передаються за заповітом,
  
• вказується перелік спадкоємців, яким передається майно або майнові права та обов'язки, а також перелік осіб, яких позбавлено права на спадкування,
  
• він має бути особисто підписаний заповідачем,  
• документ має бути обов'язково завірений нотаріусом або іншою посадовою особою.  

Призначити своїми спадкоємцями заповідач може не тільки одну або кілька фізосіб (не обов'язково з родини), а й юридичних осіб, або ж державу.

Також цим документом заповідач має право позбавити спадщини тих, хто на неї розраховує. Винятком з цього правила є недієздатні особи в родині.

Заповідач може зобов’язати спадкоємця зробити певні дії немайнового характеру, наприклад, розпорядитись особистими паперами, здійсненити певним чином ритуал поховання, або вчинити певні дії, спрямовані на досягнення суспільно-корисної мети.

Також заповідач може підпризначити спадкоємця - на випадок, якщо останній помре до відкриття спадщини, не прийме її, відмовиться від її прийняття або буде відсторонений від права на спадкування, а також у випадку відсутності умов, вказаних у заповіті.

До нотаріуса при складанні заповіту слід прийти з паспортом та ідентифікаційним кодом.

Щодо змісту написаного в документі, юристи радять прописати заповідне майно деталізовано. Також варто звернутись до нотаріуса, перевірити, чи в порядку усі документи власності, щоб не створювати для своєї родини зайвих проблем, пояснив в коментарі Delo.ua адвокат, керівник судової практики ЮК “RIYAKO&PARTNERS” Микола Максимов.

Цивільний кодекс не обмежує право заповідача скасовувати заповіт, вносити в нього зміни, писати нове розпорядження. Але саме останній заповіт повністю скасовує усі попередні. 

Виконання заповіту та набуття майнових прав

Для виконання заповіту визначається особа виконавця - він призначаєится самим заповідачем, нотаріусом або призначений за ініціативою спадкоємців.

Виконавець заповіту здійснює необхідні дії з метою здійснення волі заповідача, записаної у заповіті. Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця. Плата за послуги виконавця може бути визначена в заповіті, якщо ні - розмір може бути визначений за домовленістю виконавця заповіту і спадкоємців, а в разі спору – судом.

Заповідач може доручити виконання заповіту людині з повною цивільною дієздатністю або юрособі, наприклад,  якщо потрібно простежити, чи виконали спадкоємці умови заповіту, від виконання яких залежить допущення їх до спадкування.

За законом при засвідченні заповіту обов'язковою умовою має бути присутність не менше двох свідків, якщо заповідач з об’єктивних причин не може сам прочитати свій заповіт і якщо засвідчує заповіт не нотаріус. Свідки мають бути присутніми і тоді, коли саме засвідчення здійснюється за бажанням заповідача.

Тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У випадку суперечки між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом.

Визначений у документі спадкоємець може не отримати усе заповідане майно, наголосила в коментарі Delo.ua адвокат-партнер ЮК «WINNER” Світлана Круторогова. Адже за законом обов'язкова частка гарантується непрацездатним членам родини.

До обов'язкової частки у спадщині, за словами адвоката, зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. 

"Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку", - пояснила Круторогова.

Якщо спадкоємці не приймать спадщини протягом шести місяців з дня смерті заповідача, вони втрачають право на неї, а саме право прийняти спадщину переходить до спадкоємців за законом.

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.

Які бувають заповіти

Українське законодавство передбачає заповіти різних видів. Основні з них такі:

Персональний заповіт - той, що укладається заповідачем за стандартною процедурою без додаткових умов чи іншої специфіки.

Заповіт з умовою, коли до спадкоємця перейдуть відповідні права та обов’язки або майно, якщо він виконає умови, поставлені заповідачем.

"Умовою може бути, наприклад, здобуття вищої освіти, одруження або надання права користування своїм майном іншим особам. При цьому умова, визначена у заповіті, буде вважатися нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства", - пояснив у коментарі Delo.ua юрист компанії IBC Legal Services Лев Пирогов.

Водночас особа, призначена у заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання умови від неї не залежало.

 Якщо ж спадкоємець з умовою не згоден, то успадковувати він не зможе і майно переходить до складу спадкової маси для спадкоємців за законом або іншій особі (якщо заповідач вказав іншу особу у разі неприйняття умов заповіту).

Секретний заповіт - той, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Заповідач має право подати документ у заклеєному конверті з особистим підписом. Тоді нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.

"Отримавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту, повідомляє його членам сім'ї та родичам спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих медіа. У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст. Також про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту", - пояснила Світлана Круторогова.

Заповіт подружжя. Чоловік і дружина мають право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Особливістю такого заповіту є те, що після смерті одного з подружжя такий спільний заповіт змінювати вже не можна.

У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті. 

За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню. 

Хто має право посвідчити заповіт

Заповіт зазвичай посвідчується нотаріусом. Проте, окрім секретного, заповіт може бути посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо у населеному пункті немає нотаріуса (ст. 1251 ЦК України), або іншими службовими особами, зазначила Світлана Круторогова. Такі заповіти посвідчуються при свідках і вони прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами.

Так, стаття 1252 ЦК України передбачає випадки, за наявності яких заповіт може бути посвідчений іншими службовими особами:

1. Якщо це заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, може бути посвідчений головним лікарем, або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю.

2. Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна.

3. Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції.

4. Заповіт військовослужбовця може бути посвідчений командиром частини, з'єднання, установи або закладу.

5. Заповіт особи, яка тримається в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи.

6. Заповіт особи, яка тримається у слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

Заповіт та особливості воєнного стану

В умовах воєнного стану 28 лютого 2022 року уряд України прийняв постанову № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Згідно з постановою, заповіти військовослужбовців ЗСУ, правоохоронців, органів цивільного захисту, які залучаються до забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, можуть посвідчуватися командиром цих формувань або іншою уповноваженою командиром особою з подальшим надсиланням  заповітів через Генштаб ЗСУ, Міноборони, правоохоронний орган до Міністерства юстиції чи його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі, що проводиться у чітко визначені строки для кожного з перелічених органів.

"Вартує уваги той факт, що Постановою № 164, зокрема, встановлено: в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріуси відмовляють громадянам рф у вчиненні нотаріальних дій, винятком є випадки посвідчення заповіту військовополоненого та засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства РФ", - наголосила Світлана Круторогова.

Також постанова дозволяє посвідчувати заповіти без використання спеціальних бланків нотаріальних документів. Заповіти, посвідчені без використання бланків, підлягають обов’язковій реєстрації у Єдиному реєстрі довіреностей та Спадковому реєстрі.

Як скласти заповіт за кордоном

Заповіт — це особисте розпорядження, тому забороняється посвідчувати його через інших представників.

Скласти заповіт громадянам України, які перебувають за кордоном на постійно або у статусі біженців, можуть допомогти в українському консульстві.

Людина складає заповіт, звертається до консульства, там його засвідчують, і документ буде працювати  на рівні з нотаріально засвідченим. Або ж особа може звернутись до іноземного нотаріуса, щоб посвідчити заповіт.  Тільки тоді він матиме юридичну силу в Україні.

Чи можна оскаржити заповіт

За певних обставин заповіт може бути визнаний недійсним. Якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, суд визнає недійсним документ за позовом зацікавленої сторони.

"Заповіт, складений особою, яка не мала на це права (обмежено дієздатний або недієздатний заповідач), або ж заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми (письмова форма) та посвідчення (нотаріальне або іншою уповноваженою на посвідчення особою), є нікчемним. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини" - пояснив Лев Пирогов.

Згідно зі ст. 1257 Цивільного кодексу, оскаржити заповіт як нікчемний можна, використовуючи наступні способи захисту:

1) Якщо заповіт не містить змісту вимог, що вказані у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суперечить законодавству України та моральним засадам суспільства. Якщо заповіт не був посвідчений нотаріусом або іншою уповноваженою на це особою (лікарем, командиром військової частини тощо).

2) якщо заповіт був складений, наприклад, під насильницьким тиском, а також особою, яка є психічно хворою (обмежено дієздатна або недієздатна).

Скільки коштує скласти та виконати заповіт

За посвідчення заповіту державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (259 грн.). Приватні нотаріуси за вчинення таких нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою (ст.ст. 19, 31 ЗУ «Про нотаріат»). Зазвичай вартість послуг нотаріуса коштуєє 2-6 тис. гривень.

Виконання заповіту та спадкових прав коштує дорожче - мінімальна вартість 6-8 тис. гривень. 

"У нас був клієнт зі спадкуванням невеликої однокімнатної квартири, усі документи були в порядку, зробили технічний паспорт додатково на цю квартиру, отримали довідку з БТІ - це коштувало орієнтовно 2,5 тис гривень. Послуги нотаріуса - 4,5 тис. гривень. Усе разом вишло близько 7 тисяч гривень - це мінімальний бюджет. Інша ситуація,  коли спадкували кілька земельних ділянок, житловий будинок із ділянкою, кілька автомобілів і кілька квартир. Тут треба було зробити багато документів, нотаріус видає по кожному окремому об'єкту окреме  свідоцтво про право на спадщину. Послуги нотаріуса обійшлись близько 1 тисячі доларів", - розповів Микола Максимов.

В середньому термін оформлення спадщини - 2-2,5 місяці після 6-місячного строку, якщо майно не має проблем з документами.