Як українці надають Польщі $30 млрд: посол України в Польщі – про вплив біженців на економіку та ринок праці

Пане посол, допоможіть, будь ласка, остаточно прояснити інформацію. Згідно з підписаним президентом Навроцьким законом, можна легально перебувати у Польщі до 4 березня 2026 року за наявності статусу UKR (особливий статус тимчасового захисту). Чи обов'язковою умовою для цього є офіційне працевлаштування в Польщі? 

– Закон, який підписав президент Польщі Кароль Навроцький, врегулював статус легального перебування громадян, які виїхали з України у зв'язку з російською агресією. Він дозволяє українцям перебувати в Польщі на легальній основі до 4 березня 2026 року. Це всі громадяни, без огляду на те, чи вони працевлаштовані. Офіційне працевлаштування не є обов'язковою умовою для легального перебування. 

Але легальним залишається лише перебування. Натомість чи матимуть такі громадяни інші пільги, наприклад, безоплатна медицина на підставі статусу UKR?

– Українці тепер будуть сплачувати частину медичних послуг, які раніше були безплатними.

Йдеться про так звану додаткову медичну опцію:  стоматологія, реабілітація, санаторне лікування, трансплантації, протези, а також ліки. Для дітей до 18 років все залишається безоплатним. Також люди, які розпочали лікування до прийняття закону, продовжують його на безоплатній основі. 

Але, мабуть, найбільше хвилювань через виплати на дітей - програму “800+”. 

– Допомога “800+” дійсно надається тепер лише тим сім'ям, які офіційно працевлаштовані чи ведуть господарську діяльність - хоча б один з батьків. До цієї групи також входять безробітні, які отримують протягом трьох місяців соціальні виплати у зв'язку з непрацездатністю чи пошуком роботи. 

Обмеження також починають діяти щодо терміну безоплатного проживання в соціальних центрах, місцях колективного розміщення. З 1 листопада в них можуть перебувати лише інваліди, літні люди, вагітні жінки та одинокі батьки з трьома дітьми.

А українець зі статусом тимчасового захисту може звернутись до центру зайнятості, якщо бажає працювати в Польщі?

– На підставі цього закону, що подовжує легальне перебування, громадяни України можуть звернутись до Центру працевлаштування, щоб показати, що вони знаходяться в стані активного пошуку роботи. Натомість ті, хто не працював і не працює, не будуть отримувати подальші виплати. Це також певний стимул для деяких громадян України формально підтвердити свою занятість, яка до цього не була задекларована.  

Кваліфіковані посади конкурентно зайняті поляками

В інформаційному просторі була новина про те, що конкуренція на польському ринку праці наразі висока, і роботу стало знайти важче. Це узгоджується з інформацією та даними, які ви маєте?

– Польща – це країна з динамічним розвитком економіки, за наявним даними входить до двадцятки найбільш розвинутих економік світу.

Від початку повномасштабного вторгнення Польща створила зручні умови для громадян України, надавши їм права і можливості майже як громадянам Польщі. У плані роботи це створило можливості для більше ніж 70 % українців, що виїхали до Польщі після початку повномасштабної агресії, знайти собі роботу або започаткувати свій бізнес.

Але навіть така кількість наших громадян не забезпечила всі потреби польського ринку праці. Можливо, у деяких секторах конкуренція і зросла (наприклад у сфері ІТ ), але фахівців таких професій як вчитель, лікар, будівельник чи електрик у Польщі все ще не вистачає. Наприклад, за даними Головного управління статистики Польщі GUS, у другому кварталі 2025 року кількість незаповнених вакансій складала 95,7 тисяч.

На польському ринку праці важко себе знайти українцям, у яких є кваліфікація. А через російську агресію сюди прибули саме громадяни, які мають дипломи про вищу освіту та досвід роботи у певній сфері, але змушені йти на прибирання або, в кращому разі, на рецепцію до готелів…

– Є частина секторів, що завжди орієнтувалась на працівників з України для виконання низькокваліфікованої роботи.  Це, скажемо так, переважно перший мільйон українців, які працювали в Польщі до 2022 року. Зараз, коли почалося повномасштабне вторгнення, звичайно, сюди прибула значна частина висококваліфікованих кадрів.

Але ми, українці, перебуваємо у Польщі в гостях. Для іноземців, в тому числі для тих, хто приїхав сюди через повномасштабну російську агресію, завжди інші умови, аніж для місцевих громадян. Виникають додаткові питання - наприклад, нострифікації диплома, мовного бар'єра, відповідності вашого реноме чи досвіду. Тому деякі наші громадяни змушені шукати менш оплачувану працю не у відповідності зі своєю кваліфікацією.

Плюс є певні адміністративні, юридичні обмеження. Наприклад, для деяких посад потрібне членство в професійних організаціях або наявність сертифікатів. В Україні таких вимог може не бути, але в Польщі вимагаються для певного сегмента професій. 

Українцям здебільшого вдається працювати за спеціальністю? 

– Хтось себе знайшов, хтось надалі змушений шукати. Як я вже зазначив, ринок праці більше потребує працівників на менш оплачуваних посадах. А високооплачувані, що вимагають кваліфікації, доволі конкурентно займаються поляками. 

Багато хто з українців адаптувався, вивчив мову, а знання англійської мови та професійна освіта дозволяє більш успішно конкурувати на польському ринку праці. Водночас це часто буває нелегко. 

Але, повторюся, це - чужа країна. Більшість з нас тут тимчасово. Найкраще, звісно, знаходити себе в Україні, коли закінчиться війна. Бо вдома є вдома, та й потреб у робочих руках в Україні буде вдосталь.

До речі, вища освіта в Польщі допомагає відкрити двері до омріяної професії? 

– Далеко не завжди. Залежить від того, до якого сектору потрапляєте і якою мірою вища освіта потрібна в цьому секторі. 

Якщо подивитись на структуру працевлаштованості наших громадян, то найбільше це приватний бізнес, сфера обслуговування. Але він не обов'язково висококваліфікований. Це може бути, наприклад, охорона, прибирання, beauty сфера, послуги працевлаштування, де якраз залучено найбільше наших. І в цих сферах не так потрібні високі кваліфікації. 

Звісно, є проблема для наших професорів. Але частина з них, особливо в перший рік війни, знайшла роботу в польських університетах, за що ми дуже вдячні адміністраціям цих закладів. Хтось залишився працювати, а хтось переїхав, змінив роботу тощо. 

Є статистика у цифрах щодо того, який відсоток українців працює в тій чи іншій галузі?

– Згідно з даними, що у мене є, можу сказати: з усіх біженців, які прибули до Польщі - 998 тисяч осіб - працевлаштовані більше 70%. Щодо секторів, інформація наступна: у сфері адміністрування та допоміжної діяльності працює 150-160 тисяч осіб. Йдеться про працевлаштування, прибирання, озеленення, різного роду послуги. 

В обробній промисловості працює приблизно 150 тисяч, на будівництві - близько 100 тисяч, транспорт і логістика - так само 100 тисяч українців.

Звичайно, до першої групи можемо включити компанії, що засновані українцями і реалізують певні послуги. Якщо вийдемо на вулиці Варшави, досить часто можна побачити українські магазини, ресторани, перукарні, випічку хліба тощо.

Відомо, що український бізнес доволі впевнено почуває себе в Польщі. Але якою мірою він розвиває саме польську економіку - стимулює конкуренцію, наповнює бюджет, створює робочі місця? І яка його роль для України, двосторонніх зв'язків між країнами?

– В Польщі вибудована досить зручна система створення, функціонування ділової активності й відкриття фірм, тому наш бізнес почуває себе доволі комфортно. Наші бізнесмени інтегровані в польські ділові зв'язки, у відповідні асоціації. Вони беруть участь у відповідній міжнародній діловій активності. 

Наприклад, можна згадати про одну з найбільших асоціацій -  українсько-польська економічна палата (Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza), що об'єднує 450 фірм польських і 150 українських. Відповідно, є керівництво як із польського, так і українського боку. Таким чином вони будують мости взаємодії між нашими державами.

Український бізнес в Польщі насамперед працює на місцеву економіку. Він інтегрувався і наразі є невіддільним від польської екосистеми. Фактично, кожен контракт, надання сервісів, встановлення партнерства - це свого роду маленький місточок між двома великими соціальними групами, українцями та поляками. Сподіваюсь, пізніше цей бізнес вибудується в торговельні зв`язки між двома країнами, створить додаткові умови для інвестицій. 

Українські бізнесмени є, так би мовити, громадськими дипломатами, які працюють над тим, щоб саме ділові відносини формували основу для майбутнього, для відбудови. Хоч ми поки що про це не говоримо, бо, на жаль, далі триває війна. 

На сьогодні за різними даними близько 79 тисяч приватних підприємств залучає як українських, так і польських громадян. Це створює абсолютну додану вартість всередині країни. У 2024 році українці внесли 2,7% до ВВП, і це якраз ділова активність, залучення нашого бізнесу, наших працівників, а також - залучення поляків до роботи на український бізнес. В сумі це все генерує приблизно 30 мільярдів доларів. 

А є дані з приводу того, скільки робочих місць створює саме український бізнес в Польщі?

– Є багато підприємств, де працює 3-5 осіб, а є такі, що працевлаштовують по кілька сотень робітників. Поки що про них мало хто говорить, щоб не розкривати нюанси, пов'язані з безпековим фактором. Але думаю, що прийде час, і ми побачимо тих великих українських роботодавців, які впливають на ринок праці в Польщі.

Українці - драйвери польської економіки

Загалом користь українців для польського бюджету є релевантною тій допомозі, що її отримали від Польщі біженці? Як можна окреслити це співвідношення в цифрах?

– Українці, безсумнівно є доданою вартістю для Польщі. Хто знається на економіці, прекрасно розуміє, що без українців не було б такого зростання ВВП у Польщі й такої її високої позиції серед країн із розвиненою економікою. 

Хочу нагадати, що минулого місяця було оголошено про те, що Польща вже перейшла за показником  ВВП у трильйонний вимір, тобто стала однією з 20 найбільших економік світу. І в тому числі це велика заслуга українців, які значною мірою заповнили вакантні робочі місця, внесли додану вартість до польської економіки, і цифри лише зростають. 

Якщо глянути всю статистику, яка була за час війни, то 2022 рік – 1,5% ВВП, 2023 рік – 2,3%, 2024 рік вже показує 2,7%, і за різними розрахунками у 2030 році цифра може становити навіть 3,5%. 

Є статистика, яку демонструє BGK (Банк народного господарства). Вона показує, що, якщо на одного українця витрачається 1 злотий, то він повертається потім у вигляді податків і страхових внесків у вигляді 5 злотих.

Це говорить про те, що українці тут точно не на утриманні, а, навпаки, є одними із драйверів польської економіки. Це треба відкрито говорити. 

Польща допомагає - взяти навіть ці виплати 800+. 

– Українці – не єдина група іноземців, які отримують соціальні виплати. Якщо подивитись на загальний кошторис видачі соціальної допомоги саме по 800+, то в польських злотих це близько 62 млрд. На українців щорічно припадає близько 2,8 млрд.

Водночас податки та платежі, які сплачують українці, становлять 15,6 млрд злотих. Виходить, що співвідношення десь 1 до 4, навіть до 4,2. 

Додаємо до цього ще кошти, які українські громадяни сплачують в Польщі з карток українських банків. За різними даними, щорічні такі платежі становлять від 1,8 до 2 млрд доларів. 

Врахуймо й рух коштів українських громадян, які перетинають польський кордон транзитом: люди зупиняються в готелях, купують продукти, ліки, оплачують транспортні послуги.

Якщо порівняти деякі міста в східній Польщі перед повномасштабним вторгненням і зараз, то різниця очевидна. Наприклад, аеропорт у Ряшеві набув своїх сучасних обрисів саме завдяки перевезенням до України, а також українським компаніям та українським громадянам.

Тиск на суспільство та мовний бар'єр

А місцеве населення добре розуміє користь українського бізнесу для бюджету?  Бо ставлення до наших земляків тут, відверто кажучи, змінилося останнім часом не в кращий бік. Дедалі частіше можна почути різні форми заклику повертатись додому.

– Почнемо з простого. Якщо певний народ перебуває у певній іноземній країні у великій кількості, створюється певний внутрішній тиск на суспільство. Уявіть собі свою квартиру, у якій ви поселили чужу людину. І вона мешкає у вас четвертий рік. Спочатку ви намагаєтесь пристосуватись: разом готуєте їжу, займаєтесь дозвіллям, але минає певний час - і створюються умови, що не дуже вас влаштовують. 

Що саме не влаштовує поляків?

– Насправді, це комплексне і складне питання. Головною причиною є звичайно триваюча війна рф проти України і пов’язана з нею значна присутність українських біженців в Польщі. З іншого боку, тут є свої політичні процеси, наприклад нещодавні президентські вибори та підготовка до парламентських виборів у 2027 році, конкуренція політичних сил і пошук механізмів мобілізації електорату, підривна робота російської пропаганди і різного роду агентури, політизація історичних питань, а також стереотипи та міфи. Наприклад, нещодавно деякі праві сили розкручували тему, що українці можуть створити свою політичну партію, попередньо отримавши паспорти громадян Польщі.

Дійсно багато українців хочуть отримати польське громадянство?

– Взагалі ні. Ми проаналізували статистику за крайні 5 років, і десь приблизно 26,5 тисяч вихідців з України отримали польське громадянство. З 2 мільйонів наших громадян це лише 1,5%. 

Поза тим, більшість українців, які приїхали до Польщі після 2022 року, планують повертатися. Ми говорили з представниками різних соціальних груп, і більшість опитаних за умов безпеки планують їхати додому, оскільки залишили вдома чоловіків, батьків, хтось – дорослих дітей. Декому просто комфортніше в Україні. Люди планують повернутись до своїх занять і рідних домівок. І це, до речі, створює додатковий елемент взаємодії України та Польщі. 

Далеко не всі українці, які перебувають у Польщі, можуть порозумітись цією мовою. Станом на зараз говорять про 40% таких громадян, інші дані початку 2025 року свідчать про те, що менш як 20% українців володіють мовою на високому чи середньому рівні. Для поляків це теж проблема. Як її вирішувати? Чому українці не хочуть чи не можуть вчити мову?

– Є абсолютно різна інформація, і немає жодної інституції, яка б її звела в один знаменник і показала рівень володіння двома мільйонами українців польською мовою. Тому ми будемо оперувати доволі приблизними цифрами.

За різними, зібраними з багатьох джерел даними, понад 70% наших громадян, які працюють у Польщі, так чи інакше мають базові знання польської мови. Вони можуть порозумітися, домовитись з роботодавцем, спілкуватися на роботі.

До речі, польська мова вважається другою чи третьою за близькістю до української. За бажання, а тим паче необхідності, її можна швидко вивчити. 

Але врахуймо, що більшість громадян України, які приїхали сюди, працюють. Чи є в них час на те, щоб сідати за посилені курси польської мови, особливо платні, це дуже велике питання. Вони працюють часто по 12-15 годин і в них на це просто не вистачає часу.

Тому вивчення мови відбувається передусім під час спілкування. Що досить корисно для комунікації з поляками. 

Дані одного з джерел говорять про те, що лише 5% українців у Польщі володіють мовою на вищому рівні, тобто С2. Рівень В2 - впевнене використання мови в різних сферах - мають 11% українців. Згадані нами 40% говорять, що знають мову, намагаються користуватись нею в побуті, але не відчувають себе вільно у спілкуванні. 

Решта намагається використовувати українську чи англійську. Почасти це допомагає. У багатьох магазинах, готелях, сервісних центрах вистачає української чи англійської. Може скластися враження, що польська не так вже й потрібна. Це оманливо, адже для спокійного перебування в країні, особливо, довготривалого, варто хоча б  засвоїти базові знання мови. 

Натомість великий відсоток тих, хто володіє мовою, є серед студентів. Вони професійно займаються вивченням мови і після закінчення університетів є до певної міри конкурентами польських випускників на ринку праці. Причому не лише в Польщі, а й інших європейських країнах. До речі, в Єврокомісії чи Європарламенті часто можна побачити працівників з України, які власне навчались у польських вишах. 

Українці є найбільшою групою іноземців, що купують нерухомість у Польщі. Є більш конкретні цифри щодо того, скільки купили і якої нерухомості за рік, наприклад?

– Маємо інформацію, що у 2024 році українці придбали в Польщі близько 10 тисяч об'єктів нерухомості. Нерухомість можуть купувати для бізнесу, потреб приватної власності, винайму. Тут доволі високі ціни, і купляти лише для себе не всім економічно рентабельно. 

Як українцям, які цього бажають, повернутись додому? Є певні програми підтримки чи фактично громадяни мусять розраховувати винятково на себе?

– Найважливіший фактор – це, звичайно, безпека. Для тих, хто приїхав із регіону, де щоночі бомбардування ракетами чи дронами, це ключовий показник. Тому цей фактор передусім впливає на вибір, де перебувати. І не варто очікувати масового повернення до того часу, поки не встановиться безпечна ситуація. 

Ми тривалий час працювали й зараз продовжують працювати над темою створення так званих хабів на повернення. Вони поки що не в всіх країнах знайшли свою реалізацію. Але Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України  зараз продовжує роботу над створенням цих хабів, які можуть допомагати у поверненні. Під них будуть розроблені державні програми з житлом, працею, розташуванням, рекомендаціях щодо регіонів. 

Якщо говорити про практичну реалізацію, то, наприклад, можна сказати про те, що найбільш сьогодні потрібне для України - це сфера оборони, оборонного підприємництва. Досить багато фірм пропонують працевлаштування.

Одна з них, державний консорціум, група компаній «Укроборонпрому», створила умови з бронюванням, працевлаштуванням, наданням житла, соціального захисту. Це один із прикладів, коли держава  успішно інвестує у свій людський капітал і створює можливості для повернення, роботи, бронювання. 

І, звичайно, я думаю, що значна частина людей все-таки поїдуть, коли розпочнуться проєкти з відбудовою. Ми вже зараз працюємо з польською стороною над тим, щоби підготувати підґрунтя для залучення до проєктів відбудови у своїх спеціальностях, які вони знають. І, звичайно, разом з іноземними партнерами, чи на їх кошти, працювати над відбудовою. 

Основний розрахунок полягає на використанні коштів, які рф тримає зараз у банках за кордоном, але для нас важливо, щоб міжнародні партнери також інвестували в Україну, заробляли в Україні разом з українцями.

Це так само буде стимулювати повертання людей до рідних домівок. Адже вони матимуть змогу працювати, заробляти й створювати додану вартість для себе і для України.